Psalmen 57
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ein gülden Kleinod Davids, vorzusingen, daß er nicht umkäme, da er vor Saul floh in die Höhle. Sei mir gnädig, Gott, sei mir gnädig! denn auf dich traut meine Seele, und unter dem Schatten deiner Flügel habe ich Zuflucht, bis daß das Unglück vorübergehe.
1Проводиреві хора: „Не пропадеш.‟ Давидова памятна пісня, коли втїкав від Саула до печери. Помилуй мене, Боже, помилуй! Бо до тебе прибігає душа моя, і я сховаюсь під тїнню крил твоїх, поки перейде погибіль.
2Ich rufe zu Gott, dem Allerhöchsten, zu Gott, der meines Jammers ein Ende macht.
2До Бога Всевишнього кличу, до Бога, що дає менї долю.
3Er sendet vom Himmel und hilft mir von der Schmähung des, der wider mich schnaubt. (Sela.) Gott sendet seine Güte und Treue.
3Пішли з неба і спаси мене; осороми того, хто наважив на мене. Пішли, Боже, ласку твою і правду.
4Ich liege mit meiner Seele unter den Löwen; die Menschenkinder sind Flammen, ihre Zähne sind Spieße und Pfeile und ihre Zungen scharfe Schwerter.
4Душа моя між левами: я лежу між людьми, огнем палающими, між синами людськими, котрих зуби — ратища і стріли, а язик їх меч гострий.
5Erhebe dich, Gott, über den Himmel, und deine Ehre über alle Welt.
5Прослався, Боже, висше неба; по всїй землї слава твоя!
6Sie stellen meinem Gang Netze und drücken meine Seele nieder; sie graben vor mir eine Grube, und fallen selbst hinein. (Sela.)
6Приготовили сїтку стопам моїм, похилилась душа моя; викопали яму передо мною, самі впали як раз до неї.
7Mein Herz ist bereit, Gott, mein Herz ist bereit, daß ich singe und lobe.
7Підкріпилось моє серце, Боже, серце моє підкріпилось! Заграю і засьпіваю псальми.
8Wache auf, meine Ehre, wache auf, Psalter und Harfe! Mit der Frühe will ich aufwachen.
8Пробудися, славо моя! Пробудїтесь, гуслі і псалтиря! Розбуджу я зорю ранню.
9Herr, ich will dir danken unter den Völkern; ich will dir lobsingen unter den Leuten.
9Буду прославляти тебе, Господи, між людьми; буду сьпівати тобі між народами.
10Denn deine Güte ist, soweit der Himmel ist, und deine Wahrheit, soweit die Wolken gehen.
10Бо звеличилась милість твоя до небес, і під облаки правда твоя.
11Erhebe dich, Gott, über den Himmel, und deine Ehre über alle Welt.
11Прослався, Боже, висше неба! По всїй землї нехай буде слава твоя!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.