Psalmen 50
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ein Psalm Asaphs. Gott, der HERR, der Mächtige, redet und ruft der Welt vom Aufgang der Sonne bis zu ihrem Niedergang.
1Асафова псальма. Всемогущий Бог, Господь, прорік і кликнув на землю від сходу сонця до його заходу.
2Aus Zion bricht an der schöne Glanz Gottes.
2Із Сиона звершеної красоти засияв Бог.
3Unser Gott kommt und schweigt nicht. Fressend Feuer geht vor ihm her und um ihn her ist ein großes Wetter.
3Бог наш прийде, і не буде мовчати; перед ним огонь пожираючий, кругом него сильна буря.
4Er ruft Himmel und Erde, daß er sein Volk richte:
4Кличе він небо і землю на суд народу свого:
5“Versammelt mir meine Heiligen, die den Bund mit mir gemacht haben beim Opfer.”
5Зберіть менї праведних моїх, що над жертвою приняли завіт мій.
6Und die Himmel werden seine Gerechtigkeit verkündigen; denn Gott ist Richter. (Sela.)
6І небеса звіщають справедливість його; Бог бо сам суддя,
7“Höre, mein Volk, laß mich reden; Israel, laß mich unter dir zeugen: Ich, Gott, bin dein Gott.
7Слухай, народе мій, я буду говорити; Ізраїлю, я буду сьвідчити проти тебе! Я Бог, твій Бог!
8Deines Opfers halber strafe ich dich nicht, sind doch deine Brandopfer immer vor mir.
8Не за жертви твої буду тебе докоряти, нї за жертви всепалення; вони все передо мною.
9Ich will nicht von deinem Hause Farren nehmen noch Böcke aus deinen Ställen.
9Не прийму телят із дому твого, козлів із отар твоїх.
10Denn alle Tiere im Walde sind mein und das Vieh auf den Bergen, da sie bei tausend gehen.
10Бо моя вся зьвірина в дібровах, зьвірє на тисяч горах.
11Ich kenne alle Vögel auf den Bergen, und allerlei Tier auf dem Feld ist vor mir.
11Знаю я усе птаство в горах, та й дичина по полях — моя.
12Wo mich hungerte, wollte ich dir nicht davon sagen; denn der Erdboden ist mein und alles, was darinnen ist.
12Коли б я зголоднїв, нїчого б казати тобі; бо моя вселенна й достатки її.
13Meinst du, daß ich Ochsenfleisch essen wolle oder Bocksblut trinken?
13Хиба ж їм я мясо биків, і пю кров козлячу?
14Opfere Gott Dank und bezahle dem Höchsten deine Gelübde
14Жертвуй Богу хвалу, і віддай Всевишньому обіти твої!
15und rufe mich an in der Not, so will ich dich erretten, so sollst du mich preisen.”
15І клич мене в день тїсноти; я визволю тебе, і ти прославиш мене.
16Aber zum Gottlosen spricht Gott: “Was verkündigst du meine Rechte und nimmst meinen Bund in deinen Mund,
16До грішника ж говорить Бог: Чого ти говориш про устави мої, і носиш в устах твоїх завіт мій?
17so du doch Zucht hassest und wirfst meine Worte hinter dich?
17Ти ж зненавидїв докір, і кинув слова мої позад себе.
18Wenn du einen Dieb siehst, so läufst du mit ihm und hast Gemeinschaft mit den Ehebrechern.
18Бачив ти злодїя, то й радо приставав до його, і з перелюбниками ти накладав;
19Deinen Mund lässest du Böses reden, und deine Zunge treibt Falschheit.
19Губам твоїм дав ти волю до злого, а язиком твоїм ковав зраду.
20Du sitzest und redest wider deinen Bruder; deiner Mutter Sohn verleumdest du.
20Ти сидїв там і виговорював проти брата твого, ти кидав безчесть на сина матері твоєї.
21Das tust du, und ich schweige; da meinst du, ich werde sein gleichwie du. Aber ich will dich strafen und will dir's unter Augen stellen.
21Таке ти творив і я мовчав; ти думав, я рівня тобі. Я покараю тебе, і перед очі твої поставлю гріхи твої.
22Merket doch das, die ihr Gottes vergesset, daß ich nicht einmal hinraffe und sei kein Retter da.
22Зрозумійте ж се, ви, що забули Бога, ато зловлю вас, і нїхто не спасе вас.
23Wer Dank opfert, der preiset mich; und da ist der Weg, daß ich ihm zeige das Heil Gottes.”
23Хто жертвує хвалу, прославляє мене, і хто справляє дорогу, тому дам побачити спасеннє Боже.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.