Psalmen 19

Lutherbibel 1912

Kulish and Puluj Bible (1905)

1Ein Psalm Davids, vorzusingen. Die Himmel erzählen die Ehre Gottes, und die Feste verkündigt seiner Hände Werk.

1Проводиреві хора: Псальма Давидова. Небеса являють славу Божу, і простір звіщає про дїла рук його.

2Ein Tag sagt's dem andern, und eine Nacht tut's kund der andern.

2День дневі сповіщає про них, і одна ніч дає вістку другій.

3Es ist keine Sprache noch Rede, da man nicht ihre Stimme höre.

3Нї се мова, нї се слово, але чути їх голос.

4Ihre Schnur geht aus in alle Lande und ihre Rede an der Welt Ende. Er hat der Sonne eine Hütte an ihnen gemacht;

4Цїла земля сьвідчить про них; аж до краю вселенної слова їх, він зробив їх наметом сонця.

5und dieselbe geht heraus wie ein Bräutigam aus seiner Kammer und freut sich wie ein Held zu laufen den Weg.

5І воно, як жених, що виходить з комнати, воно радїє оббігти свого круга.

6Sie geht auf an einem Ende des Himmels und läuft um bis wieder an sein Ende, und bleibt nichts vor ihrer Hitze verborgen.

6Від краю небес свій вихід зачинає, і кругобігом до кінця їх доходить, і нїщо не сховається перед жаром його.

7Das Gesetz des HERRN ist vollkommen und erquickt die Seele; das Zeugnis des HERRN ist gewiß und macht die Unverständigen weise.

7Закон Господнїй звершений, душу оживляє; сьвідоцтво Господнє вірне простоту навчає.

8Die Befehle des HERRN sind richtig und erfreuen das Herz; die Gebote des HERRN sind lauter und erleuchten die Augen.

8Велїння Господнї праві, серце звеселяють; заповідь Господня пресьвітла, очі просьвіщає.

9Die Furcht des HERRN ist rein und bleibt ewiglich; die Rechte des HERRN sind wahrhaftig, allesamt gerecht.

9Страх Господень чистий, вічно пробуває. Присуди Господнї правдиві, всї справедливі.

10Sie sind köstlicher denn Gold und viel feines Gold; sie sind süßer denn Honig und Honigseim.

10Вони дорожші над золото і над щире золото, і солодші над мід і патоку.

11Auch wird dein Knecht durch sie erinnert; und wer sie hält, der hat großen Lohn.

11І слузї твому вони в науку; хто держить їх, тому буде велика нагорода.

12Wer kann merken, wie oft er fehlet? Verzeihe mir die verborgenen Fehle!

12Провини — хто їх вбачає? Від гріхів тайних очисти мене!

13Bewahre auch deinen Knecht vor den Stolzen, daß sie nicht über mich herrschen, so werde ich ohne Tadel sein und unschuldig bleiben großer Missetat.

13І від гордих бережи мене; не допусти, щоб взяли верх надо мною. Тодї не буде менї догани, буду чистий від тяжкого переступу.

14Laß dir wohl gefallen die Rede meines Mundes und das Gespräch meines Herzens vor dir, HERR, mein Hort und mein Erlöser.

14Слова уст моїх і думки серця мого нехай будуть до вподоби тобі, Господи, моя скеле, й спасителю мій!

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.