Psalmen 94
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1HERR, Gott, des die Rache ist, Gott, des die Rache ist, erscheine!
1Боже, помсти, Господи Боже, помсти, явись в сяєві твому!
2Erhebe dich, du Richter der Welt; vergilt den Hoffärtigen, was sie verdienen!
2Піднесись, суддє землї, заплати розгордїяшам!
3HERR, wie lange sollen die Gottlosen, wie lange sollen die Gottlosen prahlen
3Доки будуть беззаконники, Господи, доки беззаконники будуть веселитись?
4und so trotzig reden, und alle Übeltäter sich so rühmen?
4Будуть безсоромне верзяканнє говорити, будуть вихвалюватись всї, що беззаконнє творять?
5HERR, sie zerschlagen dein Volk und plagen dein Erbe;
5Господи, нарід твій вони топчуть, і гноблять наслїддє твоє.
6Witwen und Fremdlinge erwürgen sie und töten die Waisen
6Вбивають удовиць і захожого, і сиріт вони мордують,
7und sagen: “Der HERR sieht's nicht, und der Gott Jakobs achtet's nicht.”
7І кажуть: Не побачить Господь, і не спостереже Бог Якова!
8Merket doch, ihr Narren unter dem Volk! Und ihr Toren, wann wollt ihr klug werden?
8Одумайтесь, нерозумні люде! І ви, безумні, — коли проясниться розум ваш?
9Der das Ohr gepflanzt hat, sollte der nicht hören? Der das Auge gemacht hat, sollte der nicht sehen?
9Хто дав слух вам, той хиба не почує? Хто утворив око, той би не мав бачити?
10Der die Heiden züchtigt, sollte der nicht strafen, -der die Menschen lehrt, was sie wissen?
10Хто карає народи, чи вже ж той не карати ме? Він, що навчає розуму чоловіка?
11Aber der HERR weiß die Gedanken der Menschen, daß sie eitel sind.
11Бог знає думки чоловіка, що вони марні.
12Wohl dem, den du, HERR, züchtigst und lehrst ihn durch dein Gesetz,
12Щасливий чоловік, котрого ти, Господи, караєш, і закону твого навчаєш,
13daß er Geduld habe, wenn's übel geht, bis dem Gottlosen die Grube bereitet werde!
13Щоб дізнав супокою перед злиднями, поки викопається беззаконному яма!
14Denn der HERR wird sein Volk nicht verstoßen noch sein Erbe verlassen.
14Бо Господь не кине свого народу, і не оставить свого наслїддя;
15Denn Recht muß doch Recht bleiben, und dem werden alle frommen Herzen zufallen.
15Бо до справедливостї повернеться суд, і всї щирі серцем підуть слїдом за ним.
16Wer steht bei mir wider die Boshaften? Wer tritt zu mir wider die Übeltäter?
16Хто встане за мене проти злочинників? Хто поступиться за мене проти тих, що творять беззаконнє?
17Wo der HERR nicht hülfe, so läge meine Seele schier in der Stille.
17Як би не Господь став до помочі менї, — не багацько забракло, то в мовчанню зупинила б ся душа моя.
18Ich sprach: Mein Fuß hat gestrauchelt; aber deine Gnade, HERR, hielt mich.
18Коли я сказав: Нога моя хитається, то милість твоя, Господи, піддержала мене.
19Ich hatte viel Bekümmernisse in meinem Herzen; aber deine Tröstungen ergötzten meine Seele.
19Як було важко менї на серцї від натовпу думок моїх, твоя потїха роскошою сповняла душу мою.
20Du wirst ja nimmer eins mit dem schädlichen Stuhl, der das Gesetz übel deutet.
20Чи може з тобою зʼєднатись престіл погибелї, що з нещастя робить закон?
21Sie rüsten sich gegen die Seele des Gerechten und verdammen unschuldig Blut.
21Збігаються до купи проти душі праведного, і безвинну кров засуджують.
22Aber der HERR ist mein Schutz; mein Gott ist der Hort meiner Zuversicht.
22Та Господь високий мій замок, і Бог мій скеля притулку мого.
23Und er wird ihnen ihr Unrecht vergelten und wird sie um ihre Bosheit vertilgen; der HERR, unser Gott, wird sie vertilgen.
23І нещастє їх він одверне на них, і злобою їх він погубить їх; знищить їх Господь, Бог наш.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.