Psalms 94
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1O LORD, Thou God to whom vengeance belongeth, Thou God to whom vengeance belongeth, shine forth.
1Боже, помсти, Господи Боже, помсти, явись в сяєві твому!
2Lift up Thyself, Thou Judge of the earth; render to the proud their recompense.
2Піднесись, суддє землї, заплати розгордїяшам!
3LORD, how long shall the wicked, how long shall the wicked exult?
3Доки будуть беззаконники, Господи, доки беззаконники будуть веселитись?
4They gush out, they speak arrogancy; all the workers of iniquity bear themselves loftily.
4Будуть безсоромне верзяканнє говорити, будуть вихвалюватись всї, що беззаконнє творять?
5They crush Thy people, O LORD, and afflict Thy heritage.
5Господи, нарід твій вони топчуть, і гноблять наслїддє твоє.
6They slay the widow and the stranger, and murder the fatherless.
6Вбивають удовиць і захожого, і сиріт вони мордують,
7And they say: 'The LORD will not see, neither will the God of Jacob give heed.'
7І кажуть: Не побачить Господь, і не спостереже Бог Якова!
8Consider, ye brutish among the people; and ye fools, when will ye understand?
8Одумайтесь, нерозумні люде! І ви, безумні, — коли проясниться розум ваш?
9He that planted the ear, shall He not hear? He that formed the eye, shall He not see?
9Хто дав слух вам, той хиба не почує? Хто утворив око, той би не мав бачити?
10He that instructeth nations, shall not He correct? even He that teacheth man knowledge?
10Хто карає народи, чи вже ж той не карати ме? Він, що навчає розуму чоловіка?
11The LORD knoweth the thoughts of man, that they are vanity.
11Бог знає думки чоловіка, що вони марні.
12Happy is the man whom Thou instructest, O LORD, and teachest out of Thy law;
12Щасливий чоловік, котрого ти, Господи, караєш, і закону твого навчаєш,
13That Thou mayest give him rest from the days of evil, until the pit be digged for the wicked.
13Щоб дізнав супокою перед злиднями, поки викопається беззаконному яма!
14For the LORD will not cast off His people, neither will He forsake His inheritance.
14Бо Господь не кине свого народу, і не оставить свого наслїддя;
15For right shall return unto justice, and all the upright in heart shall follow it.
15Бо до справедливостї повернеться суд, і всї щирі серцем підуть слїдом за ним.
16Who will rise up for me against the evil-doers? Who will stand up for me against the workers of iniquity?
16Хто встане за мене проти злочинників? Хто поступиться за мене проти тих, що творять беззаконнє?
17Unless the LORD had been my help, my soul had soon dwelt in silence.
17Як би не Господь став до помочі менї, — не багацько забракло, то в мовчанню зупинила б ся душа моя.
18If I say: 'My foot slippeth', Thy mercy, O LORD, holdeth me up.
18Коли я сказав: Нога моя хитається, то милість твоя, Господи, піддержала мене.
19When my cares are many within me, Thy comforts delight my soul.
19Як було важко менї на серцї від натовпу думок моїх, твоя потїха роскошою сповняла душу мою.
20Shall the seat of wickedness have fellowship with Thee, which frameth mischief by statute?
20Чи може з тобою зʼєднатись престіл погибелї, що з нещастя робить закон?
21They gather themselves together against the soul of the righteous, and condemn innocent blood.
21Збігаються до купи проти душі праведного, і безвинну кров засуджують.
22But the LORD hath been my high tower, and my God the rock of my refuge.
22Та Господь високий мій замок, і Бог мій скеля притулку мого.
23And He hath brought upon them their own iniquity, and will cut them off in their own evil; the LORD our God will cut them off.
23І нещастє їх він одверне на них, і злобою їх він погубить їх; знищить їх Господь, Бог наш.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.