Psalms 104
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Bless the LORD, O my soul. O LORD my God, Thou art very great; Thou art clothed with glory and majesty.
1Благослови Господа, душе моя! Господи, Боже мій, дивно ти великий, ти зодягнувся величчєм і красою;
2Who coverest Thyself with light as with a garment, who stretchest out the heavens like a curtain;
2Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;
3Who layest the beams of Thine upper chambers in the waters, who makest the clouds Thy chariot, who walkest upon the wings of the wind;
3Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;
4Who makest winds Thy messengers, the flaming fire Thy ministers.
4Ангели твої в тебе послами, слуги твої — огонь пожираючий.
5Who didst establish the earth upon its foundations, that it should not be moved for ever and ever;
5Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки;
6Thou didst cover it with the deep as with a vesture; the waters stood above the mountains.
6Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.
7At Thy rebuke they fled, at the voice of Thy thunder they hasted away —
7Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.
8The mountains rose, the valleys sank down — unto the place which Thou hadst founded for them;
8Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.
9Thou didst set a bound which they should not pass over, that they might not return to cover the earth.
9Визначив їм гряницю, і не перейдуть її; не вернуться назад, покрити землю.
10Who sendest forth springs into the valleys; they run between the mountains;
10Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;
11They give drink to every beast of the field, the wild asses quench their thirst.
11Напувають всю зьвірину з поля; дикі ослята гасять смагу свою;
12Beside them dwell the fowl of the heaven, from among the branches they sing.
12Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.
13Who waterest the mountains from Thine upper chambers; the earth is full of the fruit of Thy works.
13Ти напуваєш гори з висоти твоєї; земля насичується плодом творива твого.
14Who causeth the grass to spring up for the cattle, and herb for the service of man; to bring forth bread out of the earth,
14Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,
15And wine that maketh glad the heart of man, making the face brighter than oil, and bread that stayeth man's heart.
15І вино, щоб веселило серце чоловіка; щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.
16The trees of the LORD have their fill, the cedars of Lebanon, which He hath planted;
16Насичаються дерева Божі, кедри Ливанські, що посадив їх,
17Wherein the birds make their nests; as for the stork, the fir-trees are her house.
17На них гнїздиться птаство; на кипарисах бузько знайшов собі домівку.
18The high mountains are for the wild goats; the rocks are a refuge for the conies.
18Високі гори для козлів диких, скелї — сховиско лисицям.
19Who appointedst the moon for seasons; the sun knoweth his going down.
19Він сотворив місяць, щоб часи значити; сонце знає, коли заходити.
20Thou makest darkness, and it is night, wherein all the beasts of the forest do creep forth.
20Ти розкинеш темряву, і ніч настала; тодї ворушиться вся зьвірина лїсна;
21The young lions roar after their prey, and seek their food from God.
21Молоді леви ричать за здобичею, і щоб жадати поживи для себе від Бога.
22The sun ariseth, they slink away, and couch in their dens.
22Зійде сонце, вони вертають назад і в своїх норах лягають.
23Man goeth forth unto his work and to his labour until the evening.
23Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.
24How manifold are Thy works, O LORD! In wisdom hast Thou made them all; the earth is full of Thy creatures.
24Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.
25Yonder sea, great and wide, therein are creeping things innumerable, living creatures, both small and great.
25Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.
26There go the ships; there is leviathan, whom Thou hast formed to sport therein.
26Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.
27All of them wait for Thee, that Thou mayest give them their food in due season.
27Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.
28Thou givest it unto them, they gather it; Thou openest Thy hand, they are satisfied with good.
28Ти даєш їм, вони збирають; ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.
29Thou hidest Thy face, they vanish; Thou withdrawest their breath, they perish, and return to their dust.
29Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.
30Thou sendest forth Thy spirit, they are created; and Thou renewest the face of the earth.
30Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.
31May the glory of the LORD endure for ever; let the LORD rejoice in His works!
31Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;
32Who looketh on the earth, and it trembleth; He toucheth the mountains, and they smoke.
32Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.
33I will sing unto the LORD as long as I live; I will sing praise to my God while I have any being.
33Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.
34Let my musing be sweet unto Him; as for me, I will rejoice in the LORD.
34Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.
35Let sinners cease out of the earth, and let the wicked be no more. Bless the LORD, O my soul. Hallelujah.
35Нехай счезнуть грішники із землї, і беззаконних нехай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Аллилуя!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.