Psalmorum 104
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Alleluja. [Confitemini Domino, et invocate nomen ejus; annuntiate inter gentes opera ejus.
1Благослови Господа, душе моя! Господи, Боже мій, дивно ти великий, ти зодягнувся величчєм і красою;
2Cantate ei, et psallite ei; narrate omnia mirabilia ejus.
2Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;
3Laudamini in nomine sancto ejus; lætetur cor quærentium Dominum.
3Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;
4Quærite Dominum, et confirmamini; quærite faciem ejus semper.
4Ангели твої в тебе послами, слуги твої — огонь пожираючий.
5Mementote mirabilium ejus quæ fecit; prodigia ejus, et judicia oris ejus:
5Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки;
6semen Abraham servi ejus; filii Jacob electi ejus.
6Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.
7Ipse Dominus Deus noster; in universa terra judicia ejus.
7Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.
8Memor fuit in sæculum testamenti sui; verbi quod mandavit in mille generationes:
8Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.
9quod disposuit ad Abraham, et juramenti sui ad Isaac:
9Визначив їм гряницю, і не перейдуть її; не вернуться назад, покрити землю.
10et statuit illud Jacob in præceptum, et Israël in testamentum æternum,
10Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;
11dicens: Tibi dabo terram Chanaan, funiculum hæreditatis vestræ:
11Напувають всю зьвірину з поля; дикі ослята гасять смагу свою;
12cum essent numero brevi, paucissimi, et incolæ ejus.
12Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.
13Et pertransierunt de gente in gentem, et de regno ad populum alterum.
13Ти напуваєш гори з висоти твоєї; земля насичується плодом творива твого.
14Non reliquit hominem nocere eis: et corripuit pro eis reges.
14Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,
15Nolite tangere christos meos, et in prophetis meis nolite malignari.
15І вино, щоб веселило серце чоловіка; щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.
16Et vocavit famem super terram, et omne firmamentum panis contrivit.
16Насичаються дерева Божі, кедри Ливанські, що посадив їх,
17Misit ante eos virum: in servum venundatus est, Joseph.
17На них гнїздиться птаство; на кипарисах бузько знайшов собі домівку.
18Humiliaverunt in compedibus pedes ejus; ferrum pertransiit animam ejus:
18Високі гори для козлів диких, скелї — сховиско лисицям.
19donec veniret verbum ejus. Eloquium Domini inflammavit eum.
19Він сотворив місяць, щоб часи значити; сонце знає, коли заходити.
20Misit rex, et solvit eum; princeps populorum, et dimisit eum.
20Ти розкинеш темряву, і ніч настала; тодї ворушиться вся зьвірина лїсна;
21Constituit eum dominum domus suæ, et principem omnis possessionis suæ:
21Молоді леви ричать за здобичею, і щоб жадати поживи для себе від Бога.
22ut erudiret principes ejus sicut semetipsum, et senes ejus prudentiam doceret.
22Зійде сонце, вони вертають назад і в своїх норах лягають.
23Et intravit Israël in Ægyptum, et Jacob accola fuit in terra Cham.
23Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.
24Et auxit populum suum vehementer, et firmavit eum super inimicos ejus.
24Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.
25Convertit cor eorum, ut odirent populum ejus, et dolum facerent in servos ejus.
25Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.
26Misit Moysen servum suum; Aaron quem elegit ipsum.
26Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.
27Posuit in eis verba signorum suorum, et prodigiorum in terra Cham.
27Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.
28Misit tenebras, et obscuravit; et non exacerbavit sermones suos.
28Ти даєш їм, вони збирають; ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.
29Convertit aquas eorum in sanguinem, et occidit pisces eorum.
29Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.
30Edidit terra eorum ranas in penetralibus regum ipsorum.
30Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.
31Dixit, et venit cœnomyia et ciniphes in omnibus finibus eorum.
31Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;
32Posuit pluvias eorum grandinem: ignem comburentem in terra ipsorum.
32Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.
33Et percussit vineas eorum, et ficulneas eorum, et contrivit lignum finium eorum.
33Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.
34Dixit, et venit locusta, et bruchus cujus non erat numerus:
34Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.
35et comedit omne fœnum in terra eorum, et comedit omnem fructum terræ eorum.
35Нехай счезнуть грішники із землї, і беззаконних нехай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Аллилуя!
36Et percussit omne primogenitum in terra eorum, primitias omnis laboris eorum.
no verse 36 in this text
37Et eduxit eos cum argento et auro, et non erat in tribubus eorum infirmus.
no verse 37 in this text
38Lætata est Ægyptus in profectione eorum, quia incubuit timor eorum super eos.
no verse 38 in this text
39Expandit nubem in protectionem eorum, et ignem ut luceret eis per noctem.
no verse 39 in this text
40Petierunt, et venit coturnix, et pane cæli saturavit eos.
no verse 40 in this text
41Dirupit petram, et fluxerunt aquæ: abierunt in sicco flumina.
no verse 41 in this text
42Quoniam memor fuit verbi sancti sui, quod habuit ad Abraham puerum suum.
no verse 42 in this text
43Et eduxit populum suum in exsultatione, et electos suos in lætitia.
no verse 43 in this text
44Et dedit illis regiones gentium, et labores populorum possederunt:
no verse 44 in this text
45ut custodiant justificationes ejus, et legem ejus requirant.]
no verse 45 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.