Psalmorum 106
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Alleluja. [Confitemini Domino, quoniam bonus, quoniam in sæculum misericordia ejus.
1Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
2Dicant qui redempti sunt a Domino, quos redemit de manu inimici, et de regionibus congregavit eos,
2Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
3a solis ortu, et occasu, ab aquilone, et mari.
3Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
4Erraverunt in solitudine, in inaquoso; viam civitatis habitaculi non invenerunt.
4Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
5Esurientes et sitientes, anima eorum in ipsis defecit.
5Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
6Et clamaverunt ad Dominum cum tribularentur, et de necessitatibus eorum eripuit eos;
6Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
7et deduxit eos in viam rectam, ut irent in civitatem habitationis.
7Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
8Confiteantur Domino misericordiæ ejus, et mirabilia ejus filiis hominum.
8Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
9Quia satiavit animam inanem, et animam esurientem satiavit bonis.
9І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
10Sedentes in tenebris et umbra mortis; vinctos in mendicitate et ferro.
10І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
11Quia exacerbaverunt eloquia Dei, et consilium Altissimi irritaverunt.
11Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
12Et humiliatum est in laboribus cor eorum; infirmati sunt, nec fuit qui adjuvaret.
12Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
13Et clamaverunt ad Dominum cum tribularentur; et de necessitatibus eorum liberavit eos.
13Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
14Et eduxit eos de tenebris et umbra mortis, et vincula eorum dirupit.
14Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
15Confiteantur Domino misericordiæ ejus, et mirabilia ejus filiis hominum.
15Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
16Quia contrivit portas æreas, et vectes ferreos confregit.
16І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
17Suscepit eos de via iniquitatis eorum; propter injustitias enim suas humiliati sunt.
17Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
18Omnem escam abominata est anima eorum, et appropinquaverunt usque ad portas mortis.
18І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
19Et clamaverunt ad Dominum cum tribularentur, et de necessitatibus eorum liberavit eos.
19Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
20Misit verbum suum, et sanavit eos, et eripuit eos de interitionibus eorum.
20І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
21Confiteantur Domino misericordiæ ejus, et mirabilia ejus filiis hominum.
21Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
22Et sacrificent sacrificium laudis, et annuntient opera ejus in exsultatione.
22Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
23Qui descendunt mare in navibus, facientes operationem in aquis multis:
23Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
24ipsi viderunt opera Domini, et mirabilia ejus in profundo.
24Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
25Dixit, et stetit spiritus procellæ, et exaltati sunt fluctus ejus.
25Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
26Ascendunt usque ad cælos, et descendunt usque ad abyssos; anima eorum in malis tabescebat.
26Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
27Turbati sunt, et moti sunt sicut ebrius, et omnis sapientia eorum devorata est.
27І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
28Et clamaverunt ad Dominum cum tribularentur; et de necessitatibus eorum eduxit eos.
28Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
29Et statuit procellam ejus in auram, et siluerunt fluctus ejus.
29Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
30Et lætati sunt quia siluerunt; et deduxit eos in portum voluntatis eorum.
30Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
31Confiteantur Domino misericordiæ ejus, et mirabilia ejus filiis hominum.
31І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
32Et exaltent eum in ecclesia plebis, et in cathedra seniorum laudent eum.
32Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
33Posuit flumina in desertum, et exitus aquarum in sitim;
33Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
34terram fructiferam in salsuginem, a malitia inhabitantium in ea.
34Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
35Posuit desertum in stagna aquarum, et terram sine aqua in exitus aquarum.
35Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
36Et collocavit illic esurientes, et constituerunt civitatem habitationis:
36Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
37et seminaverunt agros et plantaverunt vineas, et fecerunt fructum nativitatis.
37Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
38Et benedixit eis, et multiplicati sunt nimis; et jumenta eorum non minoravit.
38Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
39Et pauci facti sunt et vexati sunt, a tribulatione malorum et dolore.
39І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
40Effusa est contemptio super principes: et errare fecit eos in invio, et non in via.
40Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і зʼогидїло йому наслїддє його;
41Et adjuvit pauperem de inopia, et posuit sicut oves familias.
41Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
42Videbunt recti, et lætabuntur; et omnis iniquitas oppilabit os suum.
42Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
43Quis sapiens, et custodiet hæc, et intelliget misericordias Domini?]
43Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
no verse 44 in this text
44Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
no verse 45 in this text
45І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
no verse 46 in this text
46І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
no verse 47 in this text
47Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.