Psalmorum 78
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Psalmus Asaph. [Deus, venerunt gentes in hæreditatem tuam; polluerunt templum sanctum tuum; posuerunt Jerusalem in pomorum custodiam.
1Наука Асафа. Слухай, народе мій, науки моєї! Прихилїть ухо ваше до слів уст моїх!
2Posuerunt morticina servorum tuorum escas volatilibus cæli; carnes sanctorum tuorum bestiis terræ.
2Вітворю уста до приповістї, роскажу загадки з перед віків давних;
3Effuderunt sanguinem eorum tamquam aquam in circuitu Jerusalem, et non erat qui sepeliret.
3Про котрих ми чули і знаємо, і що їх розсказували нам батьки наші.
4Facti sumus opprobrium vicinis nostris; subsannatio et illusio his qui in circuitu nostro sunt.
4Не втаїмо перед синами їх, будучим родам, звіщаючи хвалу Господа, і його потугу, і чудеса, котрі він сотворив.
5Usquequo, Domine, irasceris in finem? accendetur velut ignis zelus tuus?
5Він бо поставив сьвідченнє своє в Якові, і положив закон в Ізраїлї, заповідаючи батькам нашим, щоб синам своїм переказали.
6Effunde iram tuam in gentes quæ te non noverunt, et in regna quæ nomen tuum non invocaverunt:
6Щоб знав їх рід будучий, сини, що народитись мають, щоб і вони встали і синам своїм росказали,
7quia comederunt Jacob, et locum ejus desolaverunt.
7Щоб на Бога вповали, і про дїла Божі не забували, і заповідї його сповняли,
8Ne memineris iniquitatum nostrarum antiquarum; cito anticipent nos misericordiæ tuæ, quia pauperes facti sumus nimis.
8І не були, як батьки їх, рід непокірний і ворохобливий, рід, що не статкував серцем, котрого дух не був вірний Богу.
9Adjuva nos, Deus salutaris noster, et propter gloriam nominis tui, Domine, libera nos: et propitius esto peccatis nostris, propter nomen tuum.
9Сини Ефремові, оружні сагайдачні, кинулись назад в день бою.
10Ne forte dicant in gentibus: Ubi est Deus eorum? et innotescat in nationibus coram oculis nostris ultio sanguinis servorum tuorum qui effusus est.
10Не сповнили завіту Божого, і не схотїли ходити в законї його.
11Introëat in conspectu tuo gemitus compeditorum; secundum magnitudinem brachii tui posside filios mortificatorum:
11Забули дїла його і чудеса його, котрі явив їм.
12et redde vicinis nostris septuplum in sinu eorum; improperium ipsorum quod exprobraverunt tibi, Domine.
12Він сотворив чудеса перед батьками їх, в землї Египецькій, на полї Зоан.
13Nos autem populus tuus, et oves pascuæ tuæ, confitebimur tibi in sæculum; in generationem et generationem annuntiabimus laudem tuam.]
13Він роздїлив море, і дав їм перейти, звелївши водам загатою, як ті вали, стояти.
no verse 14 in this text
14І провадив їх в день під хмарою, і цїлу ніч при сьвітлї огня.
no verse 15 in this text
15Пробивав скелю в пустинї, і щедро, як з глибинї, напував їх.
no verse 16 in this text
16Велїв потокам із скелї плисти, і водї річками збігати.
no verse 17 in this text
17Вони ж не покидали проти його грішити, і Всевишнього в пустинї гнївити.
no verse 18 in this text
18І скушали Бога в серцях своїх, просячи поживи для похотї своєї.
no verse 19 in this text
19І говорили вони проти Бога, кажучи: Чи може Бог приготовити стіл у пустинї?
no verse 20 in this text
20Бач, скелю пробив він, і бризнула вода, і заклекотїли потоки; чи зможе він дати хлїба? Або чи дасть мяса народові свому?
no verse 21 in this text
21Тим то, як почув Господь, розгнївився і поломя запалало проти синів Якова, і гнїв піднявся проти Ізраїля.
no verse 22 in this text
22Бо не вірили вони Богові, і не вповали на спасеннє його.
no verse 23 in this text
23А все ж таки повелїв він в горі хмарам, і відчинив двері небесні,
no verse 24 in this text
24І велївши, щоб падала манна на поживу їм, дав їм хлїба небесного.
no verse 25 in this text
25Хлїбом сильних живився чоловік, страви післав їм подостатком.
no verse 26 in this text
26Післав від сходу вітра з неба, і силою своєю пригнав вітра з полудня.
no verse 27 in this text
27І велїв, щоб падало мясо між них, як порошня, і птаство піряте, як пісок морський,
no verse 28 in this text
28І велїв падати серед табору їх, кругом домівок їх.
no verse 29 in this text
29І їли до сита дуже, і доставив їм, чого забаглося.
no verse 30 in this text
30Та ще не одвернулись від забаганок своїх, ще була страва їх в губах їх,
no verse 31 in this text
31Як піднявся гнїв Бога на них, і став він губити зміж сильних їх, і повалив вибраних Ізраїлевих.
no verse 32 in this text
32Та ще й тодї вони грішити не переставали, і в чудеса його не вірували.
no verse 33 in this text
33І дав їм коротати днї свої в марнотї, і лїта свої в страху.
no verse 34 in this text
34Коли вбивав їх, то шукали його і навертались, і благали Бога пильно.
no verse 35 in this text
35І спогадали вони, що Бог скеля їх, і Бог всевишнїй — спаситель їх.
no verse 36 in this text
36І притворялись перед ним устами своїми, і брехали язиком своїм.
no verse 37 in this text
37Серце бо їх не статкувало перед ним, завіту його вірно вони не сповняли.
no verse 38 in this text
38Але він змилосердився, він простив неправоту, і не запропастив їх; і часто одвертав гнїв свій, не дав попусту яростї своїй.
no verse 39 in this text
39І спогадав, що вони тїло, вітер, що проходить, і не вертає.
no verse 40 in this text
40Скілько то разів сердили вони його в пустинї, приводили в степах до смутку.
no verse 41 in this text
41І знов, скушаючи Бога, завдали жалю сьвятому Ізраїля.
no verse 42 in this text
42Не спогадали вони руки його, дня того, як вислобонив їх від гнобителя.
no verse 43 in this text
43Як явив знаки свої в Египтї і чудеса свої на полях Зоан:
no verse 44 in this text
44Він перемінив у кров ріки їх, так що не змогли пити води текучої.
no verse 45 in this text
45Допустив на них собачі мухи, щоб кусали їх, і жаби, щоб губили їх.
no verse 46 in this text
46Плоди їх віддав гусеницям, і працю їх саранї.
no verse 47 in this text
47Виногради їх побив градом, а садовину-морву ожеледдю.
no verse 48 in this text
48І віддав скотину їх градові, а отарі їх блискавкам.
no verse 49 in this text
49Післав на них жар гнїву свого, лютість і ярість і горе, юрбу ангелів нещастя.
no verse 50 in this text
50Дав попуст гнїву свому, не зберіг душі їх від смертї, і життя їх віддав чумі.
no verse 51 in this text
51І побив всїх первороднїв в Египтї, первенцїв сили у Хамових шатрах.
no verse 52 in this text
52І велїв народові свому, як вівцї, пускатись в дорогу, і вів їх, як стадо, в пустинї.
no verse 53 in this text
53І провадив їх безпечно, нїчого було їм боятись; а ворогів їх море покрило.
no verse 54 in this text
54І привів їх до гряницї сьвятинї своєї, до гори тої, котру здобула правиця його.
no verse 55 in this text
55І порозганяв народи перед ними, жеребом розпаював наслїддє, і поселив у шатрах їх поколїння Ізраїлеві.
no verse 56 in this text
56Але вони скушали і сердили Бога всевишнього, і сьвідчень його не додержували.
no verse 57 in this text
57Відступили і спроневірились, як батьки їх, вивернулись, як лук зрадливий.
no verse 58 in this text
58Розсердили його горбищами своїми, образами своїми вразили його.
no verse 59 in this text
59Бог почув і розлютився, і зовсїм відкинув Ізраїля.
no verse 60 in this text
60І покинув домівку Силомську, намет, що між людьми поставив його.
no verse 61 in this text
61І віддав в неволю силу свою, і славу свою в руки напасників.
no verse 62 in this text
62І віддав під меча нарід свій, і розлютився на наслїддє своє.
no verse 63 in this text
63Огонь пожер молодцїв їх, а дївчатам їх не сьпівали весїльних;
no verse 64 in this text
64Сьвященники їх полягли під мечем, а вдовицям їх нїколи було заплакати.
no verse 65 in this text
65Тодї пробудився Господь, мов би спячий, як лицарь, що вином покріпившись, гукає.
no verse 66 in this text
66І побив ворогів своїх на стрімголов, завдав їм вічний сором.
no verse 67 in this text
67І погордував шатром Йосифа, і не вибрав поколїння Ефремового;
no verse 68 in this text
68Тілько вибрав Юдин рід, гору Сион, що полюбив її.
no verse 69 in this text
69І збудував він сьвятиню, як гора високу, як земля, що на віки утвердив її.
no verse 70 in this text
70І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від отар овечих;
no verse 71 in this text
71Із за кормлящих овець покликав його, пасти Якова, свій народ, і Ізраїля, наслїддє своє.
no verse 72 in this text
72І він пас їх в чистотї серця свого, і розумними руками провадив їх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.