Psalmorum 39
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1In finem. Psalmus ipsi David.
1Проводиреві хора, Ідутунові, псальма Давидова. Сказав я: Буду пильнувати дороги моєї, щоб не согрішити язиком моїм, забезпечу уста мої, як довго беззаконник передо мною.
2[Exspectans exspectavi Dominum, et intendit mihi.
2Я онїмів в мовчанню; я мовчав про добро, і біль мій заворушився.
3Et exaudivit preces meas, et eduxit me de lacu miseriæ et de luto fæcis. Et statuit super petram pedes meos, et direxit gressus meos.
3Серце в менї загорілось, від думок моїх огонь займився; я сказав язиком моїм:
4Et immisit in os meum canticum novum, carmen Deo nostro. Videbunt multi, et timebunt, et sperabunt in Domino.
4Вияви, Господи, конець мій і міру днїв моїх, яка вона, щоб я знав, як довге життє менї.
5Beatus vir cujus est nomen Domini spes ejus, et non respexit in vanitates et insanias falsas.
5Бач, долонею відміряв єси днї мої, і вік мій, як нїщо, перед тобою; марна постать всякий чоловік, що стоїть на землї.
6Multa fecisti tu, Domine Deus meus, mirabilia tua; et cogitationibus tuis non est qui similis sit tibi. Annuntiavi et locutus sum: multiplicati sunt super numerum.
6Як тїнь, ходить чоловік; даремне він побивається; він громадить та й не знає, хто збирати буде.
7Sacrificium et oblationem noluisti; aures autem perfecisti mihi. Holocaustum et pro peccato non postulasti;
7І чого ж я тепер дожидаю, Господи? Моя надїя на тебе!
8tunc dixi: Ecce venio. In capite libri scriptum est de me,
8Спаси мене від всїх переступів моїх, не віддай мене на глум лихим людям.
9ut facerem voluntatem tuam. Deus meus, volui, et legem tuam in medio cordis mei.
9Онїмів я, не отвираю уст моїх, бо ти се вчинив єси.
10Annuntiavi justitiam tuam in ecclesia magna; ecce labia mea non prohibebo: Domine, tu scisti.
10Одверни від мене твою кару! Я пропадаю від замахів руки твоєї.
11Justitiam tuam non abscondi in corde meo; veritatem tuam et salutare tuum dixi; non abscondi misericordiam tuam et veritatem tuam a concilio multo.
11Коли ти караєш чоловіка за несправедливість, то як павутину розриваєш те, чого йому бажається; оттак, як подих той, всї люде.
12Tu autem, Domine, ne longe facias miserationes tuas a me; misericordia tua et veritas tua semper susceperunt me.
12Почуй молитву мою, Господи, і вислухай прошеннє моє; не мовчи на мої сльози! Бо я прохожий перед тобою і чужинець, як всї батьки мої.
13Quoniam circumdederunt me mala quorum non est numerus; comprehenderunt me iniquitates meæ, et non potui ut viderem. Multiplicatæ sunt super capillos capitis mei, et cor meum dereliquit me.
13Дай полекшу, нехай прийду до сили; перше нїм зійду з того сьвіта, і більше не буду!
14Complaceat tibi, Domine, ut eruas me; Domine, ad adjuvandum me respice.
no verse 14 in this text
15Confundantur et revereantur simul, qui quærunt animam meam ut auferant eam; convertantur retrorsum et revereantur, qui volunt mihi mala.
no verse 15 in this text
16Ferant confestim confusionem suam, qui dicunt mihi: Euge, euge !
no verse 16 in this text
17Exsultent et lætentur super te omnes quærentes te; et dicant semper: Magnificetur Dominus, qui diligunt salutare tuum.
no verse 17 in this text
18Ego autem mendicus sum et pauper; Dominus sollicitus est mei. Adjutor meus et protector meus tu es; Deus meus, ne tardaveris.]
no verse 18 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.