Salmos 39
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Eu disse: “Vigiarei os meus caminhos, para não pecar com a minha língua. Guardarei a minha boca com um freio enquanto o ímpio estiver diante de mim.”
1Проводиреві хора, Ідутунові, псальма Давидова. Сказав я: Буду пильнувати дороги моєї, щоб не согрішити язиком моїм, забезпечу уста мої, як довго беззаконник передо мною.
2Fiquei mudo, em silêncio. Calei-me até mesmo sobre o que é bom. Mas a minha dor se agravou.
2Я онїмів в мовчанню; я мовчав про добро, і біль мій заворушився.
3Meu coração ardia dentro de mim. Enquanto eu meditava, o fogo se acendeu. Então falei com a minha língua:
3Серце в менї загорілось, від думок моїх огонь займився; я сказав язиком моїм:
4“SENHOR, mostra-me o meu fim, e qual é a medida dos meus dias. Faze-me saber quão frágil eu sou.
4Вияви, Господи, конець мій і міру днїв моїх, яка вона, щоб я знав, як довге життє менї.
5Eis que fizeste os meus dias da largura de palmos. O tempo da minha vida é como nada diante de ti. Certamente todo homem não passa de um sopro.” Selá.
5Бач, долонею відміряв єси днї мої, і вік мій, як нїщо, перед тобою; марна постать всякий чоловік, що стоїть на землї.
6“Certamente todo homem anda como uma sombra. Certamente em vão eles se agitam. Ele amontoa riquezas, e não sabe quem as recolherá.
6Як тїнь, ходить чоловік; даремне він побивається; він громадить та й не знає, хто збирати буде.
7Agora, Senhor, o que eu espero? A minha esperança está em ti.
7І чого ж я тепер дожидаю, Господи? Моя надїя на тебе!
8Livra-me de todas as minhas transgressões. Não me faças o alvo da zombaria dos tolos.
8Спаси мене від всїх переступів моїх, не віддай мене на глум лихим людям.
9Fiquei mudo. Não abri a minha boca, porque tu o fizeste.
9Онїмів я, не отвираю уст моїх, бо ти се вчинив єси.
10Remove de mim o teu flagelo. Estou consumido pelo golpe da tua mão.
10Одверни від мене твою кару! Я пропадаю від замахів руки твоєї.
11Quando repreendes e corriges o homem por causa da iniquidade, tu consomes a sua riqueza como a traça. Certamente todo homem não passa de um sopro.” Selá.
11Коли ти караєш чоловіка за несправедливість, то як павутину розриваєш те, чого йому бажається; оттак, як подих той, всї люде.
12“Ouve a minha oração, SENHOR, e dá ouvidos ao meu clamor. Não fiques em silêncio diante das minhas lágrimas. Pois sou um estrangeiro contigo, um peregrino, como todos os meus antepassados foram.
12Почуй молитву мою, Господи, і вислухай прошеннє моє; не мовчи на мої сльози! Бо я прохожий перед тобою і чужинець, як всї батьки мої.
13Oh, poupa-me, para que eu recupere as forças, antes que eu me vá e não exista mais.”
13Дай полекшу, нехай прийду до сили; перше нїм зійду з того сьвіта, і більше не буду!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.