Psaumes 39
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Au chef des chantres. A Jeduthun, Psaume de David.
1Проводиреві хора, Ідутунові, псальма Давидова. Сказав я: Буду пильнувати дороги моєї, щоб не согрішити язиком моїм, забезпечу уста мої, як довго беззаконник передо мною.
2Je disais: Je veillerai sur mes voies, De peur de pécher par ma langue; Je mettrai un frein à ma bouche, Tant que le méchant sera devant moi.
2Я онїмів в мовчанню; я мовчав про добро, і біль мій заворушився.
3Je suis resté muet, dans le silence; Je me suis tu, quoique malheureux; Et ma douleur n’était pas moins vive.
3Серце в менї загорілось, від думок моїх огонь займився; я сказав язиком моїм:
4Mon cœur brûlait au-dedans de moi, Un feu intérieur me consumait, Et la parole est venue sur ma langue.
4Вияви, Господи, конець мій і міру днїв моїх, яка вона, щоб я знав, як довге життє менї.
5Éternel! Dis-moi quel est le terme de ma vie, Quelle est la mesure de mes jours; Que je sache combien je suis fragile.
5Бач, долонею відміряв єси днї мої, і вік мій, як нїщо, перед тобою; марна постать всякий чоловік, що стоїть на землї.
6Voici, tu as donné à mes jours la largeur de la main, Et ma vie est comme un rien devant toi. Oui, tout homme debout n’est qu’un souffle. — Pause.
6Як тїнь, ходить чоловік; даремне він побивається; він громадить та й не знає, хто збирати буде.
7Oui, l’homme se promène comme une ombre, Il s’agite vainement; Il amasse, et il ne sait qui recueillera.
7І чого ж я тепер дожидаю, Господи? Моя надїя на тебе!
8Maintenant, Seigneur, que puis-je espérer? En toi est mon espérance.
8Спаси мене від всїх переступів моїх, не віддай мене на глум лихим людям.
9Délivre-moi de toutes mes transgressions! Ne me rends pas l’opprobre de l’insensé!
9Онїмів я, не отвираю уст моїх, бо ти се вчинив єси.
10Je reste muet, je n’ouvre pas la bouche, Car c’est toi qui agis.
10Одверни від мене твою кару! Я пропадаю від замахів руки твоєї.
11Détourne de moi tes coups! Je succombe sous les attaques de ta main.
11Коли ти караєш чоловіка за несправедливість, то як павутину розриваєш те, чого йому бажається; оттак, як подих той, всї люде.
12Tu châties l’homme en le punissant de son iniquité, Tu détruis comme la teigne ce qu’il a de plus cher. Oui, tout homme est un souffle. — Pause.
12Почуй молитву мою, Господи, і вислухай прошеннє моє; не мовчи на мої сльози! Бо я прохожий перед тобою і чужинець, як всї батьки мої.
13Écoute ma prière, Éternel, et prête l’oreille à mes cris! Ne sois pas insensible à mes larmes! Car je suis un étranger chez toi, Un habitant, comme tous mes pères.
13Дай полекшу, нехай прийду до сили; перше нїм зійду з того сьвіта, і більше не буду!
14Détourne de moi le regard, et laisse-moi respirer, Avant que je m’en aille et que ne sois plus!
no verse 14 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.