Psaumes 9
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Au chef des chantres. Sur “Meurs pour le fils”. Psaume de David.
1Проводиреві хора: під мутляббен. Псальма Давидова. Славити му Господа всїм серцем моїм; я звіщу про всї чудеса твої.
2Je louerai l’Éternel de tout mon cœur, Je raconterai toutes tes merveilles.
2Радуватись і веселитись буду задля тебе і сьпівати хвалу імени твоєму, Всевишний!
3Je ferai de toi le sujet de ma joie et de mon allégresse, Je chanterai ton nom, Dieu Très-Haut!
3Як вороги мої повернулись назад, і, спотикнувшись, погибли перед лицем твоїм.
4Mes ennemis reculent, Ils chancellent, ils périssent devant ta face.
4Ти бо судив мою правду і мою праведну справу: Ти сїв на престолї, суддя справедливий.
5Car tu soutiens mon droit et ma cause, Tu sièges sur ton trône en juste juge.
5Ти погромив народи, знищив безбожника, імя їх затер єси на віки вічні.
6Tu châties les nations, tu détruis le méchant, Tu effaces leur nom pour toujours et à perpétuité.
6Ох вороже! Конець руїнам на віки — і городи понищив ти; ой пропала їх память.
7Plus d’ennemis! Des ruines éternelles! Des villes que tu as renversées! Leur souvenir est anéanti.
7Але Господь пробуває на віки; він приготовив на суд престол свій.
8L’Éternel règne à jamais, Il a dressé son trône pour le jugement;
8І він, він судити ме весь сьвіт по правдї, і зробить суд над народами по правотї.
9Il juge le monde avec justice, Il juge les peuples avec droiture.
9І буде Господь пристанню пригнетеному, велике прибіжище під час злиднїв.
10L’Éternel est un refuge pour l’opprimé, Un refuge au temps de la détresse.
10І будуть вповати на тебе, хто знає імя твоє; бо ти не опускаєш нїкого, хто шукає тебе, Господи.
11Ceux qui connaissent ton nom se confient en toi. Car tu n’abandonnes pas ceux qui te cherchent, ô Éternel!
11Сьпівайте Господу живущому на Сионї, звіщайте між народами дїла його.
12Chantez à l’Éternel, qui réside en Sion, Publiez parmi les peuples ses hauts faits!
12Бо коли він слїдить за пролитою кровю, то згадає про них; він не забуває голосїння бідолашних.
13Car il venge le sang et se souvient des malheureux, Il n’oublie pas leurs cris.
13Помилуй мене, Господи, зглянься над недолею моєю від ненавидників моїх, і підніми мене від дверей смертї,
14Aie pitié de moi, Éternel! Vois la misère où me réduisent mes ennemis, Enlève-moi des portes de la mort,
14Щоб я ізвістив всю хвалу твою у брамах дочки Сионової; щоб я радувався спасеннєм твоїм.
15Afin que je publie toutes tes louanges, Dans les portes de la fille de Sion, Et que je me réjouisse de ton salut.
15Провалились народи в пропасть, що викопали її; зловилась нога їх у сїтях, що заставили їх тайно.
16Les nations tombent dans la fosse qu’elles ont faite, Leur pied se prend au filet qu’elles ont caché.
16Пізнали Господа, він звершив суд; безбожник запутався в дїлах рук своїх.
17L’Éternel se montre, il fait justice, Il enlace le méchant dans l’œuvre de ses mains. Jeu d’instruments. — Pause.
17Нехай повернуться безбожники в пекло, всї народи, що забувають Бога.
18Les méchants se tournent vers le séjour des morts, Toutes les nations qui oublient Dieu.
18Бо не буде завсїди забутий вбогий, і не пропаде на віки надїя смирних.
19Car le malheureux n’est point oublié à jamais, L’espérance des misérables ne périt pas à toujours.
19Встань, Господи, щоб не взяв верх чоловік; нехай перед лицем твоїм приймуть суд народи.
20Lève-toi, ô Éternel! Que l’homme ne triomphe pas! Que les nations soient jugées devant ta face!
20Напусти, Господи, страх на них; нехай знають народи, що вони смертні люде.
21Frappe-les d’épouvante, ô Éternel! Que les peuples sachent qu’ils sont des hommes! — Pause.
no verse 21 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.