Psaumes 65
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Au chef des chantres. Psaume de David. Cantique.
1Проводиреві хора; псальма Давидова, пісня. Мовчки дожидає тебе, Боже, хвала на Сионї, і сповняться обітницї тобі.
2Avec confiance, ô Dieu! On te louera dans Sion, Et l’on accomplira les vœux qu’on t’a faits.
2Ти слухаєш молитву нашу; до тебе прийде всяке тїло.
3O toi, qui écoutes la prière! Tous les hommes viendront à toi.
3Несправедливостї подужали мене; наші провини, ти простиш їх.
4Les iniquités m’accablent: Tu pardonneras nos transgressions.
4Щасливий, кого ти вибереш і даси йому приблизитись: він жити ме у дворах твоїх. Наситимось добром дому твого, сьвятощами храму твого.
5Heureux celui que tu choisis et que tu admets en ta présence, Pour qu’il habite dans tes parvis! Nous nous rassasierons du bonheur de ta maison, De la sainteté de ton temple.
5Дивні речі промовиш до нас у справедливостї, Боже, спасителю наш, ти надїя всїх кінцїв землї і далекого моря!
6Dans ta bonté, tu nous exauces par des prodiges, Dieu de notre salut, Espoir de toutes les extrémités lointaines de la terre et de la mer!
6Ти, що утвердив гори силою своєю, підперезавшись потугою,
7Il affermit les montagnes par sa force, Il est ceint de puissance;
7Котрий тихомирить бурханнє моря, ревучі його филї і заверюху народів.
8Il apaise le mugissement des mers, le mugissement de leurs flots, Et le tumulte des peuples.
8Перед дивами твоїми лякаються народи на всїх кінцях землї; ти звеселяєш країну сходу і заходу.
9Ceux qui habitent aux extrémités du monde s’effraient de tes prodiges; Tu remplis d’allégresse l’orient et l’occident.
9Ти дбаєш про землю, і даєш їй достатку: щедриш її великим багацтвом: Божий потік повний води. Ти приготовляєш для неї хлїб, що даєш рости йому.
10Tu visites la terre et tu lui donnes l’abondance, Tu la combles de richesses; Le ruisseau de Dieu est plein d’eau; Tu prépares le blé, quand tu la fertilises ainsi.
10Ти наповаєш борозни її, рівняєш скиби її, мякчиш їх дощами, благословиш ростину її.
11En arrosant ses sillons, en aplanissant ses mottes, Tu la détrempes par des pluies, tu bénis son germe.
11Ти увінчав рік добротою твоєю, і слїди твої повні товщі.
12Tu couronnes l’année de tes biens, Et tes pas versent l’abondance;
12Ростуть буйно левади в пустинї, радостю вкриваються узгіря.
13Les plaines du désert sont abreuvées, Et les collines sont ceintes d’allégresse;
13Луги покриваються стадами, а долини поростають житом; все торжествує, все сьпіває.
14Les pâturages se couvrent de brebis, Et les vallées se revêtent de froment. Les cris de joie et les chants retentissent.
no verse 14 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.