Psaumes 35
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1De David. Éternel! Défends-moi contre mes adversaires, Combats ceux qui me combattent!
1Давидова. Суди, Господи, тих, що зобіжають мене, побори тих, що йдуть боєм на мене.
2Saisis le petit et le grand bouclier, Et lève-toi pour me secourir!
2Возьми щит і зброю, і стань до помочі менї!
3Brandis la lance et le javelot contre mes persécuteurs! Dis à mon âme: Je suis ton salut!
3Вийми меча, і загороди дорогу перед напастником моїм; скажи душі моїй: я твоє спасеннє!
4Qu’ils soient honteux et confus, ceux qui en veulent à ma vie! Qu’ils reculent et rougissent, ceux qui méditent ma perte!
4Нехай осоромляться ті, що наважили на життє моє; нехай відступлять назад ті, що задумали зло проти мене!
5Qu’ils soient comme la balle emportée par le vent, Et que l’ange de l’Éternel les chasse!
5Нехай вони будуть, як полова перед вітром, і ангел Господнїй нехай прожене їх.
6Que leur route soit ténébreuse et glissante, Et que l’ange de l’Éternel les poursuive!
6Дорога їх нехай буде темна й ховзка, і ангел Господнїй нехай на здогін наступає на них.
7Car sans cause ils m’ont tendu leur filet sur une fosse, Sans cause ils l’ont creusée pour m’ôter la vie.
7Без причини бо заставили тайно сїти свої на мене, без вини викопали яму для душі моєї.
8Que la ruine les atteigne à l’improviste, Qu’ils soient pris dans le filet qu’ils ont tendu, Qu’ils y tombent et périssent!
8Нехай погибель спогонить його, щоб і не стямивсь, коли, — і сїтка його, котру заставив тайно, нехай зловить його; нехай він впаде до неї на погибель.
9Et mon âme aura de la joie en l’Éternel, De l’allégresse en son salut.
9А душа моя зрадується в Господї, і звеселиться від його спасення!
10Tous mes os diront: Éternel! Qui peut, comme toi, Délivrer le malheureux d’un plus fort que lui, Le malheureux et le pauvre de celui qui le dépouille?
10Всї костї мої скажуть: Господи! Хто рівня тобі? Тобі, що вирятував бідного від того, хто сильнїйший як він; мізерного і бідолашного від грабителя його!
11De faux témoins se lèvent: Ils m’interrogent sur ce que j’ignore.
11Встають несправедливі сьвідки, допитують в мене, про що я не знаю.
12Ils me rendent le mal pour le bien: Mon âme est dans l’abandon.
12Добро віддячують менї злом; осиротїла душа моя.
13Et moi, quand ils étaient malades, je revêtais un sac, J’humiliais mon âme par le jeûne, Je priais, la tête penchée sur mon sein.
13А я, коли вони нездужали, надягав волосїнну плахту, смиряв постом душу і молитва моя верталась до грудї моєї;
14Comme pour un ami, pour un frère, je me traînais lentement; Comme pour le deuil d’une mère, je me courbais avec tristesse.
14Як для друга або брата, так я побивався; як за матїрю падкуючи, так я в журбі хилився.
15Puis, quand je chancelle, ils se réjouissent et s’assemblent, Ils s’assemblent à mon insu pour m’outrager, Ils me déchirent sans relâche;
15Коли ж я кульгаю, вони втїшаються, зібравшись; злоріки зібрались проти мене, і я не знав про них; вони озьвірились на мене, і нема їм впину.
16Avec les impies, les parasites moqueurs, Ils grincent des dents contre moi.
16Вкупі з мерзенними брехунами скреготали вони зубами.
17Seigneur! Jusques à quand le verras-tu? Protège mon âme contre leurs embûches, Ma vie contre les lionceaux!
17Господи, як довго будеш придивлятись? Верни душу мою з спустошення їх, від левчуків одинокую мою!
18Je te louerai dans la grande assemblée, Je te célébrerai au milieu d’un peuple nombreux.
18Буду прославляти тебе перед великим збором, величати проміж громадним людом.
19Que ceux qui sont à tort mes ennemis ne se réjouissent pas à mon sujet, Que ceux qui me haïssent sans cause ne m’insultent pas du regard!
19Не допусти, щоб втїшались надо мною ті, що ворогують на мене без причини, щоб прижмурювали очі ті, що ненавидять мене безвинно.
20Car ils tiennent un langage qui n’est point celui de la paix, Ils méditent la tromperie contre les gens tranquilles du pays.
20Бо не про супокій говорять вони; і проти тихих в країнї зрада в них на думцї.
21Ils ouvrent contre moi leur bouche, Ils disent: Ah! Ah! Nos yeux regardent!
21І проти мене роззявили вони пельки свої, покликуючи: Ого! Ого! видїли очі наші!
22Éternel, tu le vois! Ne reste pas en silence! Seigneur, ne t’éloigne pas de moi!
22Ти бачив, Господи, не мовчи! Господи, будь недалеко від мене!
23Réveille-toi, réveille-toi pour me faire justice! Mon Dieu et mon Seigneur, défends ma cause!
23Встань, і спогадай правду мою, Господи, Боже мій! Явись на правуваннє моє!
24Juge-moi selon ta justice, Éternel, mon Dieu! Et qu’ils ne se réjouissent pas à mon sujet!
24Признай менї правду по справедливостї твоїй, Господи, Боже мій! Не дай їм втїшатись надо мною.
25Qu’ils ne disent pas dans leur cœur: Ah! Voilà ce que nous voulions! Qu’ils ne disent pas: Nous l’avons englouti!
25Нехай не скажуть в серцї своїм: От, того й ми бажали! Не дай їм сказати: ми його заїли!
26Que tous ensemble ils soient honteux et confus, Ceux qui se réjouissent de mon malheur! Qu’ils revêtent l’ignominie et l’opprobre, Ceux qui s’élèvent contre moi!
26Нехай повстидаються і осоромляться всї, хто втїшається з мого нещастя! Нехай окриються ганьбою і соромом ті, що вихваляються проти мене.
27Qu’ils aient de l’allégresse et de la joie, Ceux qui prennent plaisir à mon innocence, Et que sans cesse ils disent: Exalté soit l’Éternel, Qui veut la paix de son serviteur!
27Нехай радуються і веселяться ті, що любуються правдою моєю, і най завсїди кажуть: Великий Господь, що любується спокоєм слуги свого.
28Et ma langue célébrera ta justice, Elle dira tous les jours ta louange.
28І язик мій звіщати ме про справедливість твою, про хвалу твою цїлий день.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.