Psalms 35
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A Psalm of David. Strive, O LORD, with them that strive with me; fight against them that fight against me.
1Давидова. Суди, Господи, тих, що зобіжають мене, побори тих, що йдуть боєм на мене.
2Take hold of shield and buckler, and rise up to my help.
2Возьми щит і зброю, і стань до помочі менї!
3Draw out also the spear, and the battle-axe, against them that pursue me; say unto my soul: 'I am Thy salvation.'
3Вийми меча, і загороди дорогу перед напастником моїм; скажи душі моїй: я твоє спасеннє!
4Let them be ashamed and brought to confusion that seek after my soul; let them be turned back and be abashed that devise my hurt.
4Нехай осоромляться ті, що наважили на життє моє; нехай відступлять назад ті, що задумали зло проти мене!
5Let them be as chaff before the wind, the angel of the LORD thrusting them.
5Нехай вони будуть, як полова перед вітром, і ангел Господнїй нехай прожене їх.
6Let their way be dark and slippery, the angel of the LORD pursuing them.
6Дорога їх нехай буде темна й ховзка, і ангел Господнїй нехай на здогін наступає на них.
7For without cause have they hid for me the pit, even their net, without cause have they digged for my soul.
7Без причини бо заставили тайно сїти свої на мене, без вини викопали яму для душі моєї.
8Let destruction come upon him unawares; and let his net that he hath hid catch himself; with destruction let him fall therein.
8Нехай погибель спогонить його, щоб і не стямивсь, коли, — і сїтка його, котру заставив тайно, нехай зловить його; нехай він впаде до неї на погибель.
9And my soul shall be joyful in the LORD; it shall rejoice in His salvation.
9А душа моя зрадується в Господї, і звеселиться від його спасення!
10All my bones shall say: 'LORD, who is like unto Thee, who deliverest the poor from him that is too strong for him, yea, the poor and the needy from him that spoileth him?'
10Всї костї мої скажуть: Господи! Хто рівня тобі? Тобі, що вирятував бідного від того, хто сильнїйший як він; мізерного і бідолашного від грабителя його!
11Unrighteous witnesses rise up; they ask me of things that I know not.
11Встають несправедливі сьвідки, допитують в мене, про що я не знаю.
12They repay me evil for good; bereavement is come to my soul.
12Добро віддячують менї злом; осиротїла душа моя.
13But as for me, when they were sick, my clothing was sackcloth, I afflicted my soul with fasting; and my prayer, may it return into mine own bosom.
13А я, коли вони нездужали, надягав волосїнну плахту, смиряв постом душу і молитва моя верталась до грудї моєї;
14I went about as though it had been my friend or my brother; I bowed down mournful, as one that mourneth for his mother.
14Як для друга або брата, так я побивався; як за матїрю падкуючи, так я в журбі хилився.
15But when I halt they rejoice, and gather themselves together; the abjects gather themselves together against me, and those whom I know not; they tear me, and cease not;
15Коли ж я кульгаю, вони втїшаються, зібравшись; злоріки зібрались проти мене, і я не знав про них; вони озьвірились на мене, і нема їм впину.
16With the profanest mockeries of backbiting they gnash at me with their teeth.
16Вкупі з мерзенними брехунами скреготали вони зубами.
17Lord, how long wilt Thou look on? Rescue my soul from their destructions, mine only one from the lions.
17Господи, як довго будеш придивлятись? Верни душу мою з спустошення їх, від левчуків одинокую мою!
18I will give Thee thanks in the great congregation; I will praise Thee among a numerous people.
18Буду прославляти тебе перед великим збором, величати проміж громадним людом.
19Let not them that are wrongfully mine enemies rejoice over me; neither let them wink with the eye that hate me without a cause.
19Не допусти, щоб втїшались надо мною ті, що ворогують на мене без причини, щоб прижмурювали очі ті, що ненавидять мене безвинно.
20For they speak not peace; but they devise deceitful matters against them that are quiet in the land.
20Бо не про супокій говорять вони; і проти тихих в країнї зрада в них на думцї.
21Yea, they open their mouth wide against me; they say: 'Aha, aha, our eye hath seen it.'
21І проти мене роззявили вони пельки свої, покликуючи: Ого! Ого! видїли очі наші!
22Thou hast seen, O LORD; keep not silence; O Lord, be not far from me.
22Ти бачив, Господи, не мовчи! Господи, будь недалеко від мене!
23Rouse Thee, and awake to my judgment, even unto my cause, my God and my Lord.
23Встань, і спогадай правду мою, Господи, Боже мій! Явись на правуваннє моє!
24Judge me, O LORD my God, according to Thy righteousness; and let them not rejoice over me.
24Признай менї правду по справедливостї твоїй, Господи, Боже мій! Не дай їм втїшатись надо мною.
25Let them not say in their heart: 'Aha, we have our desire'; let them not say: 'We have swallowed him up.'
25Нехай не скажуть в серцї своїм: От, того й ми бажали! Не дай їм сказати: ми його заїли!
26Let them be ashamed and abashed together that rejoice at my hurt; let them be clothed with shame and confusion that magnify themselves against me.
26Нехай повстидаються і осоромляться всї, хто втїшається з мого нещастя! Нехай окриються ганьбою і соромом ті, що вихваляються проти мене.
27Let them shout for joy, and be glad, that delight in my righteousness; yea, let them say continually: 'Magnified be the LORD, who delighteth in the peace of His servant.'
27Нехай радуються і веселяться ті, що любуються правдою моєю, і най завсїди кажуть: Великий Господь, що любується спокоєм слуги свого.
28And my tongue shall speak of Thy righteousness, and of Thy praise all the day.
28І язик мій звіщати ме про справедливість твою, про хвалу твою цїлий день.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.