Psalms 109
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1For the Leader. A Psalm of David. O God of my praise, keep not silence;
1Проводиреві; псальма Давидова. Боже, хвало моя, не мовчи!
2For the mouth of the wicked and the mouth of deceit have they opened against me; they have spoken unto me with a lying tongue.
2Бо губи грішника і губи зрадливі проти мене відчинились; брехливими язиками говорять проти мене.
3They compassed me about also with words of hatred, and fought against me without a cause.
3Ненависними словами мене обступили, і безвинно напали на мене.
4In return for my love they are my adversaries; but I am all prayer.
4За любов мою ворогують на мене; а я все молюся.
5And they have laid upon me evil for good, and hatred for my love:
5А вони менї злом за добро, за любов ненавистю відплатили.
6'Set Thou a wicked man over him; and let an adversary stand at his right hand.
6Пусти на него беззаконника, і сатана нехай стоїть праворуч у него.
7When he is judged, let him go forth condemned; and let his prayer be turned into sin.
7Коли на судї стане, нехай вийде виноватий, і благаннє його нехай за гріх полїчиться.
8Let his days be few; let another take his charge.
8Нехай віку свого не звікує, а уряд його возьме инший!
9Let his children be fatherless, and his wife a widow.
9Сини його будуть сиротами, а жінка його вдовою!
10Let his children be vagabonds, and beg; and let them seek their bread out of their desolate places.
10Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, і покинувши пустки свої, хлїба просять!
11Let the creditor distrain all that he hath; and let strangers make spoil of his labour.
11Лихварь нехай все, що він має, загорне, й чужі люде працю його розхоплять!
12Let there be none to extend kindness unto him; neither let there be any to be gracious unto his fatherless children.
12Нехай нїкого не має, хто постояв би в добротї до його, і нехай не буде нїкого, хто б сиріт його помилував!
13Let his posterity be cut off; in the generation following let their name be blotted out.
13Потомство його нехай згине, в другому поколїнню нехай імя його буде затерте!
14Let the iniquity of his fathers be brought to remembrance unto the LORD; and let not the sin of his mother be blotted out.
14Нехай згадаються перед Господом несправедливостї батьків його, і гріх матері його нехай не затреться!
15Let them be before the LORD continually, that He may cut off the memory of them from the earth.
15Нехай гріхи їх все будуть перед Господом, а він знищить память їх на землї!
16Because that he remembered not to do kindness, but persecuted the poor and needy man, and the broken in heart he was ready to slay.
16Тому, що не було на думцї в його, творити милість, що до смерти гнобив чоловіка нужденного і бідного і засмученого в серцї.
17Yea, he loved cursing, and it came unto him; and he delighted not in blessing, and it is far from him.
17Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його!
18He clothed himself also with cursing as with his raiment, and it is come into his inward parts like water, and like oil into his bones.
18Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне!
19Let it be unto him as the garment which he putteth on, and for the girdle wherewith he is girded continually.'
19Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується!
20This would mine adversaries effect from the LORD, and they that speak evil against my soul.
20Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.
21But Thou, O GOD the Lord, deal with me for Thy name's sake; because Thy mercy is good, deliver Thou me.
21Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене!
22For I am poor and needy, and my heart is wounded within me.
22Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.
23I am gone like the shadow when it lengtheneth; I am shaken off as the locust.
23Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.
24My knees totter through fasting; and my flesh is lean, and hath no fatness.
24Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло.
25I am become also a taunt unto them; when they see me, they shake their head.
25І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують.
26Help me, O LORD my God; O save me according to Thy mercy;
26Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй!
27That they may know that this is Thy hand; that Thou, LORD, hast done it.
27Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло.
28Let them curse, but bless Thou; when they arise, they shall be put to shame, but Thy servant shall rejoice.
28Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому!
29Mine adversaries shall be clothed with confusion, and shall put on their own shame as a robe.
29Вороги мої нехай соромом покриються і ганьбою своєю, як плащом, обгорнуться.
30I will give great thanks unto the LORD with my mouth; yea, I will praise Him among the multitude;
30Буду щиро прославляти Господа устами моїми, і серед збору хвалити його.
31Because He standeth at the right hand of the needy, to save him from them that judge his soul.
31Бо він стоїть по правицї бідного, щоб спасти його від тих, що душу його судять.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.