Salmos 109
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ó Deus do meu louvor, não fique em silêncio,
1Проводиреві; псальма Давидова. Боже, хвало моя, не мовчи!
2pois abriram a boca do ímpio e a boca do engano contra mim. Falaram comigo com língua mentirosa.
2Бо губи грішника і губи зрадливі проти мене відчинились; брехливими язиками говорять проти мене.
3Eles também me cercaram com palavras de ódio, e lutaram contra mim sem motivo.
3Ненависними словами мене обступили, і безвинно напали на мене.
4Em troca do meu amor, eles são meus adversários; mas eu me dedico à oração.
4За любов мою ворогують на мене; а я все молюся.
5Eles me retribuíram o mal pelo bem, e ódio pelo meu amor.
5А вони менї злом за добро, за любов ненавистю відплатили.
6Coloque um homem ímpio sobre ele. Que um adversário fique à sua direita.
6Пусти на него беззаконника, і сатана нехай стоїть праворуч у него.
7Quando ele for julgado, que saia culpado. Que a sua oração se torne em pecado.
7Коли на судї стане, нехай вийде виноватий, і благаннє його нехай за гріх полїчиться.
8Que os seus dias sejam poucos. Que outro tome o seu cargo.
8Нехай віку свого не звікує, а уряд його возьме инший!
9Que os seus filhos fiquem órfãos, e a sua esposa, viúva.
9Сини його будуть сиротами, а жінка його вдовою!
10Que os seus filhos sejam mendigos errantes. Que sejam procurados em suas ruínas.
10Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, і покинувши пустки свої, хлїба просять!
11Que o credor se apodere de tudo o que ele tem. Que estranhos saquem o fruto do seu trabalho.
11Лихварь нехай все, що він має, загорне, й чужі люде працю його розхоплять!
12Que não haja ninguém para lhe estender bondade, nem haja quem tenha pena dos seus filhos órfãos.
12Нехай нїкого не має, хто постояв би в добротї до його, і нехай не буде нїкого, хто б сиріт його помилував!
13Que a sua posteridade seja exterminada. Na geração seguinte, que o nome deles seja apagado.
13Потомство його нехай згине, в другому поколїнню нехай імя його буде затерте!
14Que a iniquidade de seus pais seja lembrada pelo SENHOR. Não deixe que o pecado de sua mãe seja apagado.
14Нехай згадаються перед Господом несправедливостї батьків його, і гріх матері його нехай не затреться!
15Que estejam diante do SENHOR continuamente, para que ele elimine da terra a memória deles;
15Нехай гріхи їх все будуть перед Господом, а він знищить память їх на землї!
16porque ele não se lembrou de mostrar bondade, mas perseguiu o homem pobre e necessitado, e o de coração quebrantado, para matá-los.
16Тому, що не було на думцї в його, творити милість, що до смерти гнобив чоловіка нужденного і бідного і засмученого в серцї.
17Sim, ele amou a maldição, e ela veio sobre ele. Ele não teve prazer na bênção, e ela se afastou dele.
17Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його!
18Ele também se vestiu de maldição como se fosse sua roupa. Ela entrou em seu interior como água, e como óleo em seus ossos.
18Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне!
19Que isso lhe seja como a roupa com a qual se cobre, como o cinto que está sempre ao redor dele.
19Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується!
20Esta é a recompensa dos meus adversários da parte do SENHOR, daqueles que falam o mal contra a minha alma.
20Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.
21Mas aja em meu favor, ó DEUS, o Senhor, por amor do seu nome; porque o seu amor leal é bom, livre-me;
21Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене!
22pois sou pobre e necessitado. Meu coração está ferido dentro de mim.
22Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.
23Eu desapareço como a sombra do entardecer. Sou sacudido para longe como um gafanhoto.
23Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.
24Meus joelhos estão fracos por causa do jejum. Meu corpo está magro e sem gordura.
24Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло.
25Eu também me tornei motivo de zombaria para eles. Quando me veem, balançam a cabeça.
25І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують.
26Ajude-me, SENHOR, meu Deus. Salve-me segundo o seu amor leal;
26Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй!
27para que saibam que esta é a sua mão; que o SENHOR mesmo fez isso.
27Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло.
28Eles podem amaldiçoar, mas o Senhor abençoa. Quando se levantarem, serão envergonhados, mas o seu servo se alegrará.
28Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому!
29Que os meus adversários sejam vestidos de desonra. Que eles se cubram com a sua própria vergonha como se fosse um manto.
29Вороги мої нехай соромом покриються і ганьбою своєю, як плащом, обгорнуться.
30Darei muitas graças ao SENHOR com a minha boca. Sim, eu o louvarei no meio da multidão.
30Буду щиро прославляти Господа устами моїми, і серед збору хвалити його.
31Pois ele se colocará à direita do necessitado, para salvá-lo daqueles que julgam a sua alma.
31Бо він стоїть по правицї бідного, щоб спасти його від тих, що душу його судять.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.