مزامیر 109
Old Persian Version (ترجمه قدیم)Translation
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1خدای تسبیح من، خاموش مباش!
1Проводиреві; псальма Давидова. Боже, хвало моя, не мовчи!
2زیرا که دهان شرارت ودهان فریب را بر من گشودهاند، و به زبان دروغ برمن سخن گفتهاند.
2Бо губи грішника і губи зрадливі проти мене відчинились; брехливими язиками говорять проти мене.
3به سخنان کینه مرا احاطه کردهاند و بیسبب با من جنگ نمودهاند.
3Ненависними словами мене обступили, і безвинно напали на мене.
4به عوض محبت من، با من مخالفت میکنند، و اما من دعا.
4За любов мою ворогують на мене; а я все молюся.
5و به عوض نیکویی به من بدی کردهاند. و به عوض محبت، عداوت نموده.
5А вони менї злом за добро, за любов ненавистю відплатили.
6مردی شریر را براو بگمار، و دشمن بهدست راست او بایستد.
6Пусти на него беззаконника, і сатана нехай стоїть праворуч у него.
7هنگامی که در محاکمه بیاید، خطا کار بیرون آیدو دعای او گناه بشود.
7Коли на судї стане, нехай вийде виноватий, і благаннє його нехай за гріх полїчиться.
8ایام عمرش کم شود ومنصب او را دیگری ضبط نماید.
8Нехай віку свого не звікує, а уряд його возьме инший!
9فرزندان اویتیم بشوند و زوجه وی بیوه گردد.
9Сини його будуть сиротами, а жінка його вдовою!
10و فرزندان او آواره شده، گدایی بکنند و از خرابه های خودقوت را بجویند.
10Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, і покинувши пустки свої, хлїба просять!
11طلبکار تمامی مایملک او را ضبط نماید و اجنبیان محنت او را تاراج کنند.
11Лихварь нехай все, що він має, загорне, й чужі люде працю його розхоплять!
12کسی نباشد که بر او رحمت کند و بر یتیمان وی احدی رافت ننماید.
12Нехай нїкого не має, хто постояв би в добротї до його, і нехай не буде нїкого, хто б сиріт його помилував!
13ذریت وی منقطع گردند و در طبقه بعد نام ایشان محو شود.
13Потомство його нехай згине, в другому поколїнню нехай імя його буде затерте!
14عصیان پدرانش نزد خداوند به یاد آورده شودو گناه مادرش محو نگردد.
14Нехай згадаються перед Господом несправедливостї батьків його, і гріх матері його нехай не затреться!
15و آنها در مد نظرخداوند دائم بماند تا یادگاری ایشان را از زمین ببرد.
15Нехай гріхи їх все будуть перед Господом, а він знищить память їх на землї!
16زیرا که رحمت نمودن را به یاد نیاورد، بلکه بر فقیر و مسکین جفا کرد و بر شکسته دل تااو را به قتل رساند.
16Тому, що не було на думцї в його, творити милість, що до смерти гнобив чоловіка нужденного і бідного і засмученого в серцї.
17چون که لعنت را دوست میداشت بدو رسیده و چون که برکت رانمی خواست، از او دور شده است.
17Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його!
18و لعنت رامثل ردای خود در برگرفت و مثل آب به شکمش درآمد و مثل روغن در استخوانهای وی.
18Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне!
19پس مثل جامهای که او را میپوشاند، و چون کمربندی که به آن همیشه بسته میشود، خواهدبود.
19Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується!
20این است اجرت مخالفانم از جانب خداوند و برای آنانی که بر جان من بدی میگویند.
20Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.
21اما توای یهوه خداوند بهخاطر نام خود بامن عمل نما؛ چون که رحمت تو نیکوست، مراخلاصی ده.
21Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене!
22زیرا که من فقیر و مسکین هستم ودل من در اندرونم مجروح است.
22Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.
23مثل سایهای که در زوال باشد رفتهام و مثل ملخ رانده شدهام.
23Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.
24زانوهایم از روزه داشتن میلرزد و گوشتم ازفربهی کاهیده میشود.
24Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло.
25و من نزد ایشان عارگردیدهام. چون مرا میبینند سر خود رامی جنبانند.
25І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують.
26ای یهوه خدای من مرا اعانت فرما، و به حسب رحمت خود مرا نجات ده،
26Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй!
27تا بدانند که این است دست تو، و توای خداوند این را کردهای.
27Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло.
28ایشان لعنت بکنند، اما تو برکت بده. ایشان برخیزند و خجل گردند و اما بنده توشادمان شود.
28Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому!
29جفا کنندگانم به رسوایی ملبس شوند و خجالت خویش را مثل ردا بپوشند.
29Вороги мої нехай соромом покриються і ганьбою своєю, як плащом, обгорнуться.
30خداوند را به زبان خود بسیار تشکر خواهم کرد و او را در جماعت کثیر حمد خواهم گفت.
30Буду щиро прославляти Господа устами моїми, і серед збору хвалити його.
31زیرا که بهدست راست مسکین خواهد ایستادتا او را از آنانی که بر جان او فتوا میدهندبرهاند.
31Бо він стоїть по правицї бідного, щоб спасти його від тих, що душу його судять.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.