Psalms 109
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1O God of my praise, be not silent.
1Проводиреві; псальма Давидова. Боже, хвало моя, не мовчи!
2For wicked and deceitful mouths open against me; they speak against me with lying tongues.
2Бо губи грішника і губи зрадливі проти мене відчинились; брехливими язиками говорять проти мене.
3They surround me with hateful words and attack me without cause.
3Ненависними словами мене обступили, і безвинно напали на мене.
4In return for my love they accuse me, but I am a man of prayer.
4За любов мою ворогують на мене; а я все молюся.
5They repay me evil for good, and hatred for my love.
5А вони менї злом за добро, за любов ненавистю відплатили.
6Set over him a wicked man; let an accuser stand at his right hand.
6Пусти на него беззаконника, і сатана нехай стоїть праворуч у него.
7When he is tried, let him be found guilty, and may his prayer be regarded as sin.
7Коли на судї стане, нехай вийде виноватий, і благаннє його нехай за гріх полїчиться.
8May his days be few; may another take his position.
8Нехай віку свого не звікує, а уряд його возьме инший!
9May his children be fatherless and his wife a widow.
9Сини його будуть сиротами, а жінка його вдовою!
10May his children wander as beggars, seeking sustenance far from their ruined homes.
10Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, і покинувши пустки свої, хлїба просять!
11May the creditor seize all he owns, and strangers plunder the fruits of his labor.
11Лихварь нехай все, що він має, загорне, й чужі люде працю його розхоплять!
12May there be no one to extend kindness to him, and no one to favor his fatherless children.
12Нехай нїкого не має, хто постояв би в добротї до його, і нехай не буде нїкого, хто б сиріт його помилував!
13May his descendants be cut off; may their name be blotted out from the next generation.
13Потомство його нехай згине, в другому поколїнню нехай імя його буде затерте!
14May the iniquity of his fathers be remembered before the LORD, and the sin of his mother never be blotted out.
14Нехай згадаються перед Господом несправедливостї батьків його, і гріх матері його нехай не затреться!
15May their sins always remain before the LORD, that He may cut off their memory from the earth.
15Нехай гріхи їх все будуть перед Господом, а він знищить память їх на землї!
16For he never thought to show kindness, but pursued the poor and needy and brokenhearted, even to their death.
16Тому, що не було на думцї в його, творити милість, що до смерти гнобив чоловіка нужденного і бідного і засмученого в серцї.
17The cursing that he loved, may it fall on him; the blessing in which he refused to delight, may it be far from him.
17Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його!
18The cursing that he wore like a coat, may it soak into his body like water, and into his bones like oil.
18Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне!
19May it be like a robe wrapped about him, like a belt tied forever around him.
19Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується!
20May this be the LORD’s reward to my accusers, to those who speak evil against me.
20Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.
21But You, O GOD, the Lord, deal kindly with me for the sake of Your name; deliver me by the goodness of Your loving devotion.
21Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене!
22For I am poor and needy; my heart is wounded within me.
22Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.
23I am fading away like a lengthening shadow; I am shaken off like a locust.
23Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.
24My knees are weak from fasting, and my body grows lean and gaunt.
24Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло.
25I am an object of scorn to my accusers; when they see me, they shake their heads.
25І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують.
26Help me, O LORD my God; save me according to Your loving devotion.
26Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй!
27Let them know that this is Your hand, that You, O LORD, have done it.
27Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло.
28Though they curse, You will bless. When they rise up, they will be put to shame, but Your servant will rejoice.
28Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому!
29May my accusers be clothed with disgrace; may they wear their shame like a robe.
29Вороги мої нехай соромом покриються і ганьбою своєю, як плащом, обгорнуться.
30With my mouth I will thank the LORD profusely; I will praise Him in the presence of many.
30Буду щиро прославляти Господа устами моїми, і серед збору хвалити його.
31For He stands at the right hand of the needy one, to save him from the condemners of his soul.
31Бо він стоїть по правицї бідного, щоб спасти його від тих, що душу його судять.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.