Psalms 69
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Save me, O God, for the waters are up to my neck.
1Проводиреві хора: На Шошанїм. Давидова. Спаси мене, Боже, бо повідь займає душу мою!
2I have sunk into the miry depths, where there is no footing; I have drifted into deep waters, where the flood engulfs me.
2Загруз я в глибокому болотї і нема в йому дна; попав на глибину, і бистрінь заливає мене.
3I am weary from my crying; my throat is parched. My eyes fail, looking for my God.
3Я знемігся від поклику, гортань моя висохла; втомились очі мої, визираючи Бога мого.
4Those who hate me without cause outnumber the hairs of my head; many are those who would destroy me— my enemies for no reason. Though I did not steal, I must repay.
4Більше ненавидящих мене безвинно, як волосся на голові в мене; потужні мої губителї, що без причини ворогують на мене; чого я не загарбав, те мусїв я дати.
5You know my folly, O God, and my guilt is not hidden from You.
5Ти, Боже знаєш мій нерозум, і провини мої не закриті перед тобою.
6May those who hope in You not be ashamed through me, O Lord GOD of Hosts; may those who seek You not be dishonored through me, O God of Israel.
6Не дай же через мене осоромитись тим, що вповають на тебе, Господи, Боже сил небесних! Не дай осоромитись через мене тим, що шукають тебе, Боже Ізраїля!
7For I have endured scorn for Your sake, and shame has covered my face.
7Бо за тебе терплю зневагу, і сором покрив лице моє!
8I have become a stranger to my brothers and a foreigner to my mother’s sons,
8Чужим став я братам моїм, і чужинцем синам матері моєї.
9because zeal for Your house has consumed me, and the insults of those who insult You have fallen on me.
9Бо ревність для дому твого ізсушила мене, і зневага тих, що тебе зневажають, впала на мене.
10I wept and fasted, but it brought me reproach.
10Коли я плакав і душа віддалась посту, то й те було менї в наругу.
11I made sackcloth my clothing, and I was sport to them.
11Надїв я волосїнницю, і стався їм приповідкою.
12Those who sit at the gate mock me, and I am the song of drunkards.
12Сидячі у воротах мають помовку про мене; складають піснї на підпитку.
13But my prayer to You, O LORD, is for a time of favor. In Your abundant loving devotion, O God, answer me with Your sure salvation.
13Я ж, Господи, — молитва моя до тебе, в час благоволення твого. Боже, по великостї милосердя твого вислухай мене, по правдї спасення твого!
14Rescue me from the mire and do not let me sink; deliver me from my foes and out of the deep waters.
14Витягни мене з болота, не дай менї потонути! Дай менї вирятуватись від ненавидників моїх, і з глибинї вод.
15Do not let the floods engulf me or the depths swallow me up; let not the Pit close its mouth over me.
15Бистрінь водяна нехай не затопить мене, і глибінь не проковтне мене, й яма роззявлена нехай не затулить челюстей своїх.
16Answer me, O LORD, for Your loving devotion is good; turn to me in keeping with Your great compassion.
16Вислухай мене, Господи, велика бо твоя милість; поглянь на мене по великостї милосердя твого.
17Hide not Your face from Your servant, for I am in distress. Answer me quickly!
17І не одвертай лиця твого від слуги твого, я бо в тїснотї; вислухай мене скоро!
18Draw near to my soul and redeem me; ransom me because of my foes.
18Приближися до душі моєї, вирятуй її; спаси її задля ворогів моїх!
19You know my reproach, my shame and disgrace. All my adversaries are before You.
19Ти знаєш мою наругу, і зневагу мою, і сором мій; всї гнобителї мої перед тобою.
20Insults have broken my heart, and I am in despair. I looked for sympathy, but there was none, for comforters, but I found no one.
20Від наруги серце мов розбилось, я став вельми нужденний; ждав я милосердя, не дождався, і потїшителїв, та не знайшов нїкого.
21They poisoned my food with gall and gave me vinegar to quench my thirst.
21До страви моєї вкинули вони жовч, а прагнущого оцтом мене напували.
22May their table become a snare; may it be a retribution and a trap.
22Стіл їх нехай буде сїттю перед ними, і що на благо людям, нехай на петлю їм обернеться.
23May their eyes be darkened so they cannot see, and their backs be bent forever.
23Нехай в очах їм почорнїє, щоб не бачили сьвіта, і литки їх нехай їм завсїди трясуться.
24Pour out Your wrath upon them, and let Your burning anger overtake them.
24Висип на них ярость твою, і поломя гнїву твого нехай обгорне їх!
25May their place be deserted; let there be no one to dwell in their tents.
25Спустошеннє нехай спаде на оселю їх; в наметах їх щоб не осталось нї одного живого!
26For they persecute the one You struck and recount the pain of those You wounded.
26Вони бо знущаються над тим, кого ти покарав, втїшаються болями ранених твоїх.
27Add iniquity to their iniquity; let them not share in Your righteousness.
27Полїчи їм неправду їх до неправди, і не дай їм увійти в правду твою.
28May they be blotted out of the Book of Life and not listed with the righteous.
28Нехай вичеркнуться з книги живих, і не будуть записані вкупі з праведними!
29But I am in pain and distress; let Your salvation protect me, O God.
29Я ж бідний і горе менї; спасеннє твоє, Боже, нехай вислобонить мене!
30I will praise God’s name in song and exalt Him with thanksgiving.
30Буду прославляти імя Боже піснями, величати його хвалою.
31And this will please the LORD more than an ox, more than a bull with horns and hooves.
31Буде се любійше Господеві над бики, над теля рогате з росколеними ратицями.
32The humble will see and rejoice. You who seek God, let your hearts be revived!
32Побачать впокорені, вони звеселяться; ви, що шукаєте Бога, нехай оживе серце ваше!
33For the LORD listens to the needy and does not despise His captive people.
33Господь бо слухає бідних, і не одвертаєсь від попавших в неволю.
34Let heaven and earth praise Him, the seas and everything that moves in them.
34Да восхвалять його небеса і земля, моря і все, що там живе-кишить.
35For God will save Zion and rebuild the cities of Judah, that they may dwell there and possess it.
35Бог бо спасе Сиона, і збудує городи Юдейські; і мати муть там оселю і займаньщину.
36The descendants of His servants will inherit it, and those who love His name will settle in it.
36І потомство слуг його мати ме наслїддє; і хто любить імя його, жити ме там.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.