Псалмул 69
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Скапэ-мэ, Думнезеуле, кэч ымь аменинцэ апеле вяца.
1Проводиреві хора: На Шошанїм. Давидова. Спаси мене, Боже, бо повідь займає душу мою!
2Мэ афунд ын норой ши ну мэ пот цине; ам кэзут ын прэпастие ши дау апеле песте мине.
2Загруз я в глибокому болотї і нема в йому дна; попав на глибину, і бистрінь заливає мене.
3Ну май пот стригынд, ми се усукэ гытлежул, ми се топеск окий привинд спре Думнезеул меу.
3Я знемігся від поклику, гортань моя висохла; втомились очі мої, визираючи Бога мого.
4Чей че мэ урэск фэрэ темей сунт май мулць декыт перий капулуй меу; че путерничь сунт чей че вор сэ мэ пярдэ, чей че пе недрепт ымь сунт врэжмашь; требуе сэ дау ынапой че н-ам фурат.
4Більше ненавидящих мене безвинно, як волосся на голові в мене; потужні мої губителї, що без причини ворогують на мене; чого я не загарбав, те мусїв я дати.
5Думнезеуле, Ту куношть небуния мя ши грешелиле меле ну-Ць сунт аскунсе.
5Ти, Боже знаєш мій нерозум, і провини мої не закриті перед тобою.
6Сэ ну рэмынэ де рушине, дин причина мя, чей че нэдэждуеск ын Тине, Доамне, Думнезеул оштирилор! Сэ ну рошяскэ де рушине, дин причина мя, чей че Те каутэ, Думнезеул луй Исраел!
6Не дай же через мене осоромитись тим, що вповають на тебе, Господи, Боже сил небесних! Не дай осоромитись через мене тим, що шукають тебе, Боже Ізраїля!
7Кэч пентру Тине порт еу окара ши ымь акоперэ фаца рушиня.
7Бо за тебе терплю зневагу, і сором покрив лице моє!
8Ам ажунс ун стрэин пентру фраций мей ши ун некуноскут пентру фиий мамей меле.
8Чужим став я братам моїм, і чужинцем синам матері моєї.
9Кэч рывна Касей Тале мэ мэнынкэ ши окэриле челор че Те окэрэск пе Тине кад асупра мя.
9Бо ревність для дому твого ізсушила мене, і зневага тих, що тебе зневажають, впала на мене.
10Плынг ши постеск, ши ей мэ окэрэск.
10Коли я плакав і душа віддалась посту, то й те було менї в наругу.
11Мэ ымбрак ку сак, ши ей мэ батжокореск.
11Надїв я волосїнницю, і стався їм приповідкою.
12Чей че стау ла поартэ ворбеск де мине ши чей че бяу бэутурь тарь мэ пун ын кынтече.
12Сидячі у воротах мають помовку про мене; складають піснї на підпитку.
13Дар еу кэтре Тине ымь ыналц ругэчуня, Доамне, ла время потривитэ. Ын бунэтатя Та чя маре, рэспунде-мь, Думнезеуле, ши дэ-мь ажуторул Тэу!
13Я ж, Господи, — молитва моя до тебе, в час благоволення твого. Боже, по великостї милосердя твого вислухай мене, по правдї спасення твого!
14Скоате-мэ дин норой, ка сэ ну мэ май афунд! Сэ фиу избэвит де врэжмаший мей ши дин прэпастие!
14Витягни мене з болота, не дай менї потонути! Дай менї вирятуватись від ненавидників моїх, і з глибинї вод.
15Сэ ну май дя валуриле песте мине, сэ ну мэ ынгитэ адынкул ши сэ ну се ынкидэ гроапа песте мине!
15Бистрінь водяна нехай не затопить мене, і глибінь не проковтне мене, й яма роззявлена нехай не затулить челюстей своїх.
16Аскултэ-мэ, Доамне, кэч бунэтатя Та есте немэрӂинитэ. Ын ындураря Та чя маре, ынтоарче-Ць привириле спре мине
16Вислухай мене, Господи, велика бо твоя милість; поглянь на мене по великостї милосердя твого.
17ши ну-Ць аскунде фаца де робул Тэу! Кэч сунт ын неказ: грэбеште де м-аскултэ!
17І не одвертай лиця твого від слуги твого, я бо в тїснотї; вислухай мене скоро!
18Апропие-Те де суфлетул меу ши избэвеште-л! Скапэ-мэ, дин причина врэжмашилор мей!
18Приближися до душі моєї, вирятуй її; спаси її задля ворогів моїх!
19Ту штий че окарэ, че рушине ши батжокурэ ми се фаче; тоць потривничий мей сунт ынаинтя Та.
19Ти знаєш мою наругу, і зневагу мою, і сором мій; всї гнобителї мої перед тобою.
20Окара ымь рупе инима ши сунт болнав; аштепт сэ-й фие куйва милэ де мине, дар деӂяба; аштепт мынгыеторь, ши ну гэсеск ничунул.
20Від наруги серце мов розбилось, я став вельми нужденний; ждав я милосердя, не дождався, і потїшителїв, та не знайшов нїкого.
21Ей ымь пун фьере ын мынкаре ши, кынд мь-е сете, ымь дау сэ бяу оцет.
21До страви моєї вкинули вони жовч, а прагнущого оцтом мене напували.
22Сэ ли се префакэ маса ынтр-о курсэ ши лиништя ынтр-ун лац!
22Стіл їх нехай буде сїттю перед ними, і що на благо людям, нехай на петлю їм обернеться.
23Сэ ли се ынтунече окий ши сэ ну май вадэ, ши клатинэ-ле мереу коапселе!
23Нехай в очах їм почорнїє, щоб не бачили сьвіта, і литки їх нехай їм завсїди трясуться.
24Варсэ-Ць мыния песте ей ши сэ-й атингэ урӂия Та апринсэ!
24Висип на них ярость твою, і поломя гнїву твого нехай обгорне їх!
25Пустие сэ ле рэмынэ локуинца ши нимень сэ ну май локуяскэ ын кортуриле лор!
25Спустошеннє нехай спаде на оселю їх; в наметах їх щоб не осталось нї одного живого!
26Кэч ей пригонеск пе чел ловит де Тине, повестеск суферинцеле челор рэниць де Тине.
26Вони бо знущаються над тим, кого ти покарав, втїшаються болями ранених твоїх.
27Адаугэ алте нелеӂюирь ла нелеӂюириле лор ши сэ н-айбэ парте де ындураря Та!
27Полїчи їм неправду їх до неправди, і не дай їм увійти в правду твою.
28Сэ фие штершь дин картя веций ши сэ ну фие скришь ымпреунэ ку чей неприхэниць!
28Нехай вичеркнуться з книги живих, і не будуть записані вкупі з праведними!
29Еу сунт ненорочит ши суфэр: Думнезеуле, ажуторул Тэу сэ мэ ридиче!
29Я ж бідний і горе менї; спасеннє твоє, Боже, нехай вислобонить мене!
30Атунч вой лэуда Нумеле луй Думнезеу прин кынтэрь ши прин лауде Ыл вой прямэри.
30Буду прославляти імя Боже піснями, величати його хвалою.
31Лукрул ачеста есте май плэкут Домнулуй декыт ун вицел ку коарне ши копите!
31Буде се любійше Господеві над бики, над теля рогате з росколеними ратицями.
32Ненорочиций вэд лукрул ачеста ши се букурэ; вой, каре кэутаць пе Думнезеу, веселэ сэ вэ фие инима!
32Побачать впокорені, вони звеселяться; ви, що шукаєте Бога, нехай оживе серце ваше!
33Кэч Домнул аскултэ пе чей сэрачь ши ну несокотеште пе принший Луй де рэзбой.
33Господь бо слухає бідних, і не одвертаєсь від попавших в неволю.
34Сэ-Л лауде черуриле ши пэмынтул, мэриле ши тот че мишунэ ын еле!
34Да восхвалять його небеса і земля, моря і все, що там живе-кишить.
35Кэч Думнезеу ва мынтуи Сионул ши ва зиди четэциле луй Иуда; еле вор фи локуите ши луате ын стэпынире;
35Бог бо спасе Сиона, і збудує городи Юдейські; і мати муть там оселю і займаньщину.
36сэмынца робилор Луй ле ва моштени, ши чей че юбеск Нумеле Луй вор локуи ын еле.
36І потомство слуг його мати ме наслїддє; і хто любить імя його, жити ме там.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.