Псалмул 18
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Те юбеск дин инимэ, Доамне, тэрия мя!
1Проводиреві хора: Від раба Господнього Давида, котрий сьпівав слово піснї сієї до Господа, як Господь ізбавив його з рук ворогів його і з рук Саула. І сказав він: Люблю тебе, Господи, сило моя!
2Доамне, Ту ешть стынка мя, четэцуя мя, избэвиторул меу! Думнезеуле, Ту ешть стынка мя ын каре мэ аскунд, скутул меу, тэрия каре мэ скапэ ши ынтэритура мя!
2Господь скеля моя, і ізбавленнє моє; мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му. Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая.
3Еу стриг: „Лэудат сэ фие Домнул!” ши сунт избэвит де врэжмаший мей.
3Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся.
4Мэ ынконжурасерэ легэтуриле морций ши мэ ынгрозисерэ рыуриле пеирий;
4Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелї.
5мэ ынфэшурасерэ легэтуриле мормынтулуй ши мэ принсесерэ лацуриле морций.
5Пута пекольні обняли мене, сїти смертні обхопили мене.
6Дар, ын стрымтораря мя, ам кемат пе Домнул ши ам стригат кэтре Думнезеул меу: дин локашул Луй, Ел мь-а аузит гласул, ши стригэтул меу а ажунс пынэ ла Ел, пынэ ла урекиле Луй.
6В тїснотї моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого; він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його.
7Атунч с-а згудуит пэмынтул ши с-а кутремурат, темелииле мунцилор с-ау мишкат ши с-ау клэтинат, пентру кэ Ел Се мыниясе.
7Захиталась тодї і задрожала земля, тремтїли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнївом.
8Дин нэриле Луй се ридика фум ши ун фок мистуитор ешя дин гура Луй: кэрбунь априншь цышняу дин еа.
8Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него.
9А плекат черуриле ши С-а коборыт: ун нор грос ера суб пичоареле Луй.
9Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його.
10Кэлэря пе ун херувим ши збура, веня плутинд пе арипиле вынтулуй.
10І возсївши на херувима, прилетїв, і вознїсся на крилах вітряних.
11Ынтунерикул Ши-л фэкусе ынвелитоаре, яр кортул Луй, ымпрежурул Луй, ерау ниште апе ынтунекоасе ши норь негри.
11Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе — темряву вод, густі воздушні хмари.
12Дин стрэлучиря каре се рэсфрынӂя ынаинтя Луй, ешяу норь каре арункау гриндинэ ши кэрбунь де фок.
12При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте.
13Домнул а тунат ын черурь, Чел Пряыналт а фэкут сэ-Й рэсуне гласул ку гриндинэ ши кэрбунь де фок.
13І загремів Господь на небесах, і Всевишнїй підняв свій голос — гряд і углє паляще.
14А арункат сэӂець ши а рисипит пе врэжмаший мей, а ынмулцит ловитуриле трэснетулуй ши й-а пус пе фугэ.
14Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх.
15Атунч с-а вэзут албия апелор ши с-ау дескоперит темелииле лумий, ла мустраря Та, Доамне, ла вуетул суфлэрий нэрилор Тале.
15І зявились зливні потоки, і підвалини сьвіта розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гнїва твого.
16Ел Шь-а ынтинс мына де сус, м-а апукат, м-а скос дин апеле челе марь;
16Він простер руку з високостї, і, вхопивши, витяг мене з поводї великої.
17м-а избэвит де потривникул меу чел путерник, де врэжмаший мей, каре ерау май тарь декыт мине.
17Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене.
18Ей нэвэлисерэ деодатэ песте мине ын зиуа стрымторэрий меле; дар Домнул а фост сприжинул меу.
18Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю.
19Ел м-а скос ла лок ларг ши м-а скэпат, пентру кэ мэ юбеште.
19Випровадив мене на простір, і визволив, бо вподобав мене.
20Домнул мь-а фэкут дупэ неприхэниря мя, мь-а рэсплэтит дупэ курэция мынилор меле,
20Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене.
21кэч ам пэзит кэиле Домнулуй ши н-ам пэкэтуит ымпотрива Думнезеулуй меу.
21Бо державсь я на дорозї Господнїй, і не відступив, як безбожний, від Бога мого.
22Тоате порунчиле Луй ау фост ынаинтя мя ши ну м-ам депэртат де ла леӂиле Луй.
22Бо всї заповідї його були передо мною, і від приказів його я не відхилився.
23Ам фост фэрэ винэ фацэ де Ел ши м-ам пэзит де фэрэделеӂя мя.
23Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду.
24Де ачея, Домнул мь-а рэсплэтит дупэ неприхэниря мя, дупэ курэция мынилор меле ынаинтя окилор Луй.
24І Господь віддав менї по правдї моїй, по чистотї рук моїх перед очима його.
25Ку чел бун, Ту Те арэць бун, ку омул неприхэнит, Те арэць неприхэнит,
25Для милосердного ти являєшся милосердним; для чоловіка звершеного — звершеним.
26ку чел курат, Те арэць курат ши, ку чел стрикат, Те порць дупэ стрикэчуня луй.
26Для чистого являєшся чистим, а від лукавого — ти одвертаєшся.
27Ту мынтуешть пе попорул каре се смереште ши смерешть привириле труфаше.
27Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих.
28Да, Ту ымь апринзь лумина мя. Домнул Думнезеул меу ымь луминязэ ынтунерикул меу.
28Бо ти запалюєш сьвітильника мого; Господь, Бог мій, просьвітить темряву мою.
29Ку Тине мэ нэпустеск асупра уней ошть ынармате, ку Думнезеул меу сар песте ун зид ынтэрит.
29Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури.
30Кэиле луй Думнезеу сунт десэвыршите, Кувынтул Домнулуй есте ынчеркат: Ел есте ун скут пентру тоць чей че аляргэ ла Ел.
30Дороги Божі праві; слова Господнї чисті; він щит для всїх уповаючих на него.
31Кэч чине есте Думнезеу афарэ де Домнул ши чине есте о стынкэ афарэ де Думнезеул ностру?
31Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш.
32Думнезеу мэ ынчинӂе ку путере ши мэ повэцуеште пе каля чя дряптэ.
32Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу.
33Ел ымь фаче пичоареле ка але чербоайчелор ши мэ ашазэ пе ынэлцимиле меле,
33Робить мої ноги, як в ланї, і ставить мене на висотах моїх.
34Ел ымь депринде мыниле ла луптэ, аша кэ брацеле меле ынтинд аркул де арамэ.
34Навчає руки мої до бою, і напинати зелїзного лука.
35Ту ымь дай скутул мынтуирий Тале, дряпта Та мэ сприжинэ ши ындураря Та мэ фаче маре.
35Ти дав менї щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим.
36Ту лэрӂешть друмул суб паший мей ши ну-мь алунекэ глезнеле.
36Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись.
37Урмэреск пе врэжмаший мей, ый ажунг ши ну мэ ынторк пынэ ну-й нимическ.
37Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх.
38Ый здробеск де ну пот сэ се май ридиче; ей кад суб пичоареле меле.
38Розбив їх, і не змогли встати; полягли під ногами моїми.
39Ту мэ ынчинӂь ку путере пентру луптэ ши рэпуй пе потривничий мей суб пичоареле меле.
39І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали.
40Ту фачь пе врэжмаший мей сэ дя досул ынаинтя мя, ши еу нимическ пе чей че мэ урэск.
40І ти віддав менї хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу.
41Ей стригэ, дар н-аре чине сэ-й скапе! Стригэ кэтре Домнул, дар ну ле рэспунде!
41Підняли вони зойк, — та не було кому рятувати їх, — до Господа, а він не вислухав їх.
42Ый писез ка прафул, пе каре-л я вынтул, ый калк ын пичоаре ка нороюл де пе улице.
42І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улицї, викинув їх.
43Ту мэ скапь дин неынцелеӂериле попорулуй, мэ пуй ын фрунтя нямурилор; ун попор пе каре ну-л куноштям ымь есте супус.
43Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше.
44Ел аскултэ де мине ла чя динтый порункэ, фиий стрэинулуй мэ лингушеск.
44Почувши тілько, вже стали послушними менї; сини чужоземні піддались менї, піддобруючись.
45Фиилор стрэинулуй ли се ынмоае инима де мине ши ес тремурынд дин четэцуиле лор.
45Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх.
46Трэяскэ Домнул ши бинекувынтатэ сэ фие Стынка мя! Мэрит сэ фие Думнезеул мынтуирий меле,
46Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення!
47Думнезеу, Рэзбунэторул меу, каре ымь супуне попоареле
47Бог, що дав менї помститись, і покорив менї народи,
48ши мэ избэвеште де врэжмаший мей! Ту мэ ыналць май пресус де потривничий мей, мэ скапь де омул асупритор.
48Що спас мене від ворогів моїх; ба й піднїс мене над ними, що встали проти мене; від чоловіка розбишаки збавив мене.
49Де ачея, Доамне, Те вой лэуда принтре нямурь, вой кынта спре слава Нумелуй Тэу.
49За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і сьпівати му псальми імени твоєму.
50Ел дэ марь избэвирь ымпэратулуй Сэу ши дэ ындураре унсулуй Сэу, луй Давид, ши семинцей луй, пе вечие.
50Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.