Псалмул 44
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Думнезеуле, ам аузит ку урекиле ноастре ши пэринций ноштри не-ау повестит лукрэриле пе каре ле-ай фэкут пе время лор, ын зилеле де одиниоарэ.
1Проводиреві хора: Синам Корея в науку. Боже, ми чули слухами нашими, батьки наші розказували нам про велике дїло, що зробив єси за часів їх, в давні давна.
2Ку мына Та ай изгонит нямурь ка сэ-й сэдешть пе ей, ай ловит попоаре ка сэ-й ынтинзь пе ей.
2Ти вигнав народи рукою твоєю, а їх осадив; знищив народи, а їх розмножив.
3Кэч ну прин сабия лор ау пус мына пе царэ, ну брацул лор й-а мынтуит, чи дряпта Та, брацул Тэу, лумина Фецей Тале, пентру кэ ый юбяй.
3Не мечем бо своїм вони землю забрали, і не їх рука спасла їх, а твоя правиця і твоє рамя, і сьвітло лиця твого; ти бо вподобав їх.
4Думнезеуле, Ту ешть Ымпэратул меу: порунчеште избэвиря луй Иаков!
4Ти сам єси царь мій, о Боже; звели спасеннє Якова!
5Ку Тине доборым пе врэжмаший ноштри, ку Нумеле Тэу здробим пе потривничий ноштри.
5Через тебе побьємо гнобителїв наших; через імя твоє розтопчемо тих, що проти нас встали.
6Кэч ну ын аркул меу мэ ынкред, ну сабия мя мэ ва скэпа;
6Не вповаю бо на лука мого, і не спасе мене меч мій.
7чи Ту не избэвешть де врэжмаший ноштри ши дай де рушине пе чей че не урэск.
7Ти бо спасаєш нас від гнобителїв наших і посоромляєш ненавидників наших.
8Ной, ын фиекаре зи, не лэудэм ку Думнезеу ши пуруря слэвим Нумеле Тэу.
8Богом хвалимося цїлий день, і імя твоє будем прославляти по віки.
9Дар Ту не лепезь, не акоперь де рушине, ну май ешь ку оштириле ноастре;
9А тепер ти нас відкинув і засоромив, і не виступив з військами нашими.
10не фачь сэ дэм досул ынаинтя врэжмашулуй, ши чей че не урэск ридикэ прэзь луате де ла ной.
10Ти допустив, щоб ми назад ступали перед гонительом, а ненавидники наші щоб нас для себе рабували.
11Не дай ка пе ниште ой де мынкат ши не рисипешть принтре нямурь.
11Віддав єси нас, неначе вівцї на жир, і розсипав нас між народи.
12Винзь пе попорул Тэу пе нимик ши ну-л сокотешть де маре прец.
12Продав єси народ твій без користї, не поставивши за його цїни високої.
13Не фачь де окара вечинилор ноштри, де батжокура ши де рысул челор че не ынконжоарэ.
13Ти віддав нас на погорду сусїдам нашим, на сьміховиско і наругу тим, що кругом нас.
14Не фачь де поминэ принтре нямурь ши причинэ де клэтинаре дин кап принтре попоаре.
14Зробив нас поговоркою між народами, щоб люде хитали головами.
15Окара мя есте тотдяуна ынаинтя мя ши рушиня ымь акоперэ фаца
15Цїлий день передо мною мій сором, і встид лиця мого покрив мене,
16ла гласул челуй че мэ батжокореште ши мэ окэрэште, ла ведеря врэжмашулуй ши рэзбунэторулуй.
16Задля голосу ругателя і хулителя, задля ворога і мстителя.
17Тоате ачестя ни се ынтымплэ фэрэ ка ной сэ Те фи уйтат, фэрэ сэ фи кэлкат легэмынтул Тэу:
17Се все впало на нас, та ми не забули тебе, і не спроневірились завіту твому.
18да, инима ну ни с-а абэтут, паший ну ни с-ау депэртат де пе кэраря Та,
18Не відвернулось серце наше, і не зійшли стопи наші з дороги твоєї;
19ка сэ не здробешть ын локуинца шакалилор ши сэ не акоперь ку умбра морций.
19Хоч ти розтер нас на місцї людожерів, і покрив нас тїнню смертї.
20Дакэ ам фи уйтат Нумеле Думнезеулуй ностру ши не-ам фи ынтинс мыниле спре ун думнезеу стрэин,
20Коли б ми забули імя Бога нашого і простягли руки наші до бога чужого.
21н-ар шти Думнезеу лукрул ачеста, Ел, каре куноаште тайнеле инимий?
21То чи не провідав би се Бог? Знає бо він тайни серця.
22Дар дин причина Та сунтем ынжунгияць ын тоате зилеле, сунтем привиць ка ниште ой сортите пентру мэчелэрие.
22Але ж задля тебе вбивають нас цїлий день, вважають нас, як овечок на зарізь.
23Трезеште-Те! Пентру че дормь, Доамне? Трезеште-Те! Ну не лепэда пе вечие!
23Пробудися! Чого спиш, Господи? Встань, не відкидай нас на віки.
24Пентру че Ыць аскунзь Фаца? Пентру че уйць де ненорочиря ши апэсаря ноастрэ?
24Чого закриваєш лице твоє, забуваєш за горе наше і тїсноту нашу.
25Кэч суфлетул не есте доборыт ын цэрынэ де мыхнире, трупул ностру есте липит де пэмынт.
25Бо душа наша кинута між порохи а черево наше до землї прилипло.
26Скоалэ-Те ка сэ не ажуць! Избэвеште-не, пентру бунэтатя Та!
26Встань на поміч нам, і спаси нас задля милосердя твого!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.