Psaumes 18
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Au chef des chantres. Du serviteur de l’Éternel, de David, qui adressa à l’Éternel les paroles de ce cantique, lorsque l’Éternel l’eut délivré de la main de tous ses ennemis et de la main de Saül. Il dit:
1Проводиреві хора: Від раба Господнього Давида, котрий сьпівав слово піснї сієї до Господа, як Господь ізбавив його з рук ворогів його і з рук Саула. І сказав він: Люблю тебе, Господи, сило моя!
2Je t’aime, ô Éternel, ma force!
2Господь скеля моя, і ізбавленнє моє; мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му. Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая.
3Éternel, mon rocher, ma forteresse, mon libérateur! Mon Dieu, mon rocher, où je trouve un abri! Mon bouclier, la force qui me sauve, ma haute retraite!
3Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся.
4Je m’écrie: Loué soit l’Éternel! Et je suis délivré de mes ennemis.
4Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелї.
5Les liens de la mort m’avaient environné, Et les torrents de la destruction m’avaient épouvanté;
5Пута пекольні обняли мене, сїти смертні обхопили мене.
6Les liens du sépulcre m’avaient entouré, Les filets de la mort m’avaient surpris.
6В тїснотї моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого; він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його.
7Dans ma détresse, j’ai invoqué l’Éternel, J’ai crié à mon Dieu; De son palais, il a entendu ma voix, Et mon cri est parvenu devant lui à ses oreilles.
7Захиталась тодї і задрожала земля, тремтїли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнївом.
8La terre fut ébranlée et trembla, Les fondements des montagnes frémirent, Et ils furent ébranlés, parce qu’il était irrité.
8Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него.
9Il s’élevait de la fumée dans ses narines, Et un feu dévorant sortait de sa bouche: Il en jaillissait des charbons embrasés.
9Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його.
10Il abaissa les cieux, et il descendit: Il y avait une épaisse nuée sous ses pieds.
10І возсївши на херувима, прилетїв, і вознїсся на крилах вітряних.
11Il était monté sur un chérubin, et il volait, Il planait sur les ailes du vent.
11Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе — темряву вод, густі воздушні хмари.
12Il faisait des ténèbres sa retraite, sa tente autour de lui, Il était enveloppé des eaux obscures et de sombres nuages.
12При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте.
13De la splendeur qui le précédait s’échappaient les nuées, Lançant de la grêle et des charbons de feu.
13І загремів Господь на небесах, і Всевишнїй підняв свій голос — гряд і углє паляще.
14L’Éternel tonna dans les cieux, Le Très-Haut fit retentir sa voix, Avec la grêle et les charbons de feu.
14Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх.
15Il lança ses flèches et dispersa mes ennemis, Il multiplia les coups de la foudre et les mit en déroute.
15І зявились зливні потоки, і підвалини сьвіта розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гнїва твого.
16Le lit des eaux apparut, Les fondements du monde furent découverts, Par ta menace, ô Éternel! Par le bruit du souffle de tes narines.
16Він простер руку з високостї, і, вхопивши, витяг мене з поводї великої.
17Il étendit sa main d’en haut, il me saisit, Il me retira des grandes eaux;
17Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене.
18Il me délivra de mon adversaire puissant, De mes ennemis qui étaient plus forts que moi.
18Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю.
19Ils m’avaient surpris au jour de ma détresse; Mais l’Éternel fut mon appui.
19Випровадив мене на простір, і визволив, бо вподобав мене.
20Il m’a mis au large, Il m’a sauvé, parce qu’il m’aime.
20Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене.
21L’Éternel m’a traité selon ma droiture, Il m’a rendu selon la pureté de mes mains;
21Бо державсь я на дорозї Господнїй, і не відступив, як безбожний, від Бога мого.
22Car j’ai observé les voies de l’Éternel, Et je n’ai point été coupable envers mon Dieu.
22Бо всї заповідї його були передо мною, і від приказів його я не відхилився.
23Toutes ses ordonnances ont été devant moi, Et je ne me suis point écarté de ses lois.
23Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду.
24J’ai été sans reproche envers lui, Et je me suis tenu en garde contre mon iniquité.
24І Господь віддав менї по правдї моїй, по чистотї рук моїх перед очима його.
25Aussi l’Éternel m’a rendu selon ma droiture, Selon la pureté de mes mains devant ses yeux.
25Для милосердного ти являєшся милосердним; для чоловіка звершеного — звершеним.
26Avec celui qui est bon tu te montres bon, Avec l’homme droit tu agis selon la droiture,
26Для чистого являєшся чистим, а від лукавого — ти одвертаєшся.
27Avec celui qui est pur tu te montres pur, Et avec le pervers tu agis selon sa perversité.
27Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих.
28Tu sauves le peuple qui s’humilie, Et tu abaisses les regards hautains.
28Бо ти запалюєш сьвітильника мого; Господь, Бог мій, просьвітить темряву мою.
29Oui, tu fais briller ma lumière; L’Éternel, mon Dieu, éclaire mes ténèbres.
29Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури.
30Avec toi je me précipite sur une troupe en armes, Avec mon Dieu je franchis une muraille.
30Дороги Божі праві; слова Господнї чисті; він щит для всїх уповаючих на него.
31Les voies de Dieu sont parfaites, La parole de l’Éternel est éprouvée; Il est un bouclier pour tous ceux qui se confient en lui.
31Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш.
32Car qui est Dieu, si ce n’est l’Éternel; Et qui est un rocher, si ce n’est notre Dieu?
32Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу.
33C’est Dieu qui me ceint de force, Et qui me conduit dans la voie droite.
33Робить мої ноги, як в ланї, і ставить мене на висотах моїх.
34Il rend mes pieds semblables à ceux des biches, Et il me place sur mes lieux élevés.
34Навчає руки мої до бою, і напинати зелїзного лука.
35Il exerce mes mains au combat, Et mes bras tendent l’arc d’airain.
35Ти дав менї щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим.
36Tu me donnes le bouclier de ton salut, Ta droite me soutient, Et je deviens grand par ta bonté.
36Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись.
37Tu élargis le chemin sous mes pas, Et mes pieds ne chancellent point.
37Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх.
38Je poursuis mes ennemis, je les atteins, Et je ne reviens pas avant de les avoir anéantis.
38Розбив їх, і не змогли встати; полягли під ногами моїми.
39Je les brise, et ils ne peuvent se relever; Ils tombent sous mes pieds.
39І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали.
40Tu me ceins de force pour le combat, Tu fais plier sous moi mes adversaires.
40І ти віддав менї хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу.
41Tu fais tourner le dos à mes ennemis devant moi, Et j’extermine ceux qui me haïssent.
41Підняли вони зойк, — та не було кому рятувати їх, — до Господа, а він не вислухав їх.
42Ils crient, et personne pour les sauver! Ils crient à l’Éternel, et il ne leur répond pas!
42І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улицї, викинув їх.
43Je les broie comme la poussière qu’emporte le vent, Je les foule comme la boue des rues.
43Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше.
44Tu me délivres des dissensions du peuple; Tu me mets à la tête des nations; Un peuple que je ne connaissais pas m’est asservi.
44Почувши тілько, вже стали послушними менї; сини чужоземні піддались менї, піддобруючись.
45Ils m’obéissent au premier ordre, Les fils de l’étranger me flattent;
45Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх.
46Les fils de l’étranger sont en défaillance, Ils tremblent hors de leurs forteresses.
46Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення!
47Vive l’Éternel, et béni soit mon rocher! Que le Dieu de mon salut soit exalté,
47Бог, що дав менї помститись, і покорив менї народи,
48Le Dieu qui est mon vengeur, Qui m’assujettit les peuples,
48Що спас мене від ворогів моїх; ба й піднїс мене над ними, що встали проти мене; від чоловіка розбишаки збавив мене.
49Qui me délivre de mes ennemis! Tu m’élèves au-dessus de mes adversaires, Tu me sauves de l’homme violent.
49За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і сьпівати му псальми імени твоєму.
50C’est pourquoi je te louerai parmi les nations, ô Éternel! Et je chanterai à la gloire de ton nom.
50Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.
51Il accorde de grandes délivrances à son roi, Et il fait miséricorde à son oint, A David, et à sa postérité, pour toujours.
no verse 51 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.