Psaumes 56
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Au chef des chantres. Sur “Colombe des térébinthes lointains”. Hymne de David. Lorsque les Philistins le saisirent à Gath.
1Проводиреві хора: після „Голубка з далеких дубравин‟; памятна пісня Давидова, як Филистії зловили його в Гетї. Помилуй мене, Боже, бо розлютився на мене чоловік; день в день нападає на мене, і доскуляє менї.
2Aie pitié de moi, ô Dieu! Car des hommes me harcèlent; Tout le jour ils me font la guerre, ils me tourmentent.
2Вороги мої цїлий день лютують; багато бо їх наступає на мене, розбуявшись.
3Tout le jour mes adversaires me harcèlent; Ils sont nombreux, ils me font la guerre comme des hautains.
3В день страху мого я вповаю на тебе!
4Quand je suis dans la crainte, En toi je me confie.
4Ради Бога хвалити му слово його: на Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї тїло?
5Je me glorifierai en Dieu, en sa parole; Je me confie en Dieu, je ne crains rien: Que peuvent me faire des hommes?
5Цїлий день зневажають вони слова мої, всї думки їх на зло проти мене.
6Sans cesse ils portent atteinte à mes droits, Ils n’ont à mon égard que de mauvaises pensées.
6Збираються, ховаються, мої пяти назирають, бо засїли на душу мою.
7Ils complotent, ils épient, ils observent mes traces, Parce qu’ils en veulent à ma vie.
7Хиба в беззаконню спастись їм? Відкинь, Боже, у гнїві народи!
8C’est par l’iniquité qu’ils espèrent échapper: Dans ta colère, ô Dieu, précipite les peuples!
8Блуканнє моє залїчене в тебе. Збери сльози мої в посудину твою; чи не записані вони в тебе?
9Tu comptes les pas de ma vie errante; Recueille mes larmes dans ton outre: Ne sont-elles pas inscrites dans ton livre?
9Тодї відступлять вороги мої, в день, коли я покличу; знаю се, що Бог зо мною.
10Mes ennemis reculent, au jour où je crie; Je sais que Dieu est pour moi.
10В Бозї восхвалю слово, в Господї восхвалю слово.
11Je me glorifierai en Dieu, en sa parole; Je me glorifierai en l’Éternel, en sa parole;
11На Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї чоловік?
12Je me confie en Dieu, je ne crains rien: Que peuvent me faire des hommes?
12Зо мною, Боже, обіти слюбовані перед тобою, віддам хвалу тобі.
13O Dieu! Je dois accomplir les vœux que je t’ai faits; Je t’offrirai des actions de grâces.
13Ти бо збавив душу мою від смертї. Чи не спасеш і ніг моїх від спотикання, щоб ходити менї перед Богом в сьвітлї життя сього?
14Car tu as délivré mon âme de la mort, Tu as garanti mes pieds de la chute, Afin que je marche devant Dieu, à la lumière des vivants.
no verse 14 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.