Psaumes 77
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Au chef des chantres. D’après Jeduthun. Psaume d’Asaph.
1Проводиреві хора: під Едутун; псальма Асафова. Голос мій до Бога, я буду взивати; мій голос до Бога, і він вислухає мене.
2Ma voix s’élève à Dieu, et je crie; Ma voix s’élève à Dieu, et il m’écoutera.
2В день тїсноти моєї шукав я Господа; простирав в ночі руки мої без устанку; душа моя марно шукала одради.
3Au jour de ma détresse, je cherche le Seigneur; La nuit, mes mains sont étendues sans se lasser; Mon âme refuse toute consolation.
3Спогадав я Господа, і застогнав: став я думати, і знемігся духом.
4Je me souviens de Dieu, et je gémis; Je médite, et mon esprit est abattu. — Pause.
4Ти держав повійки очей моїх; я стревожився і відняло менї мову.
5Tu tiens mes paupières en éveil; Et, dans mon trouble, je ne puis parler.
5Спогадав я днї давні, лїта віків минувших.
6Je pense aux jours anciens, Aux années d’autrefois.
6Згадав в ночі піснї мої; думав-гадав я в серцї моїм, і дух мій допитувався:
7Je pense à mes cantiques pendant la nuit, Je fais des réflexions au-dedans de mon cœur, Et mon esprit médite.
7Чи по віки відкине Господь, і не явить більше ласки своєї?
8Le Seigneur rejettera-t-il pour toujours? Ne sera-t-il plus favorable?
8Хиба на завсїди конець добротї його? Скіньчились слова з роду в рід?
9Sa bonté est-elle à jamais épuisée? Sa parole est-elle anéantie pour l’éternité?
9Чи забув Бог милосердуватись? Хиба він зачинив в гнїві милосердє своє?
10Dieu a-t-il oublié d’avoir compassion? A-t-il, dans sa colère, retiré sa miséricorde? — Pause.
10Тодї сказав я: Нездужаю. Згадаю про лїта правицї Всевишнього,
11Je dis: Ce qui fait ma souffrance, C’est que la droite du Très-Haut n’est plus la même…
11Про дїла Господа; про чудеса днедавні згадаю;
12Je rappellerai les œuvres de l’Éternel, Car je me souviens de tes merveilles d’autrefois;
12Буду думати-гадати про всї дїла твої, розмишляти о дїяннях твоїх.
13Je parlerai de toutes tes œuvres, Je raconterai tes hauts faits.
13Боже! Дорога твоя у сьвятинї; хто такий Бог великий, як ти, Боже?
14O Dieu! Tes voies sont saintes; Quel dieu est grand comme Dieu?
14Ти Бог той, що чудеса творить, ти явив між народами силу твою.
15Tu es le Dieu qui fait des prodiges; Tu as manifesté parmi les peuples ta puissance.
15Ізбавив народ твій рамям твоїм, синів Якова й Йосифа.
16Par ton bras tu as délivré ton peuple, Les fils de Jacob et de Joseph. — Pause.
16Тебе побачили води, Боже, води побачили тебе і — злякались; безоднї здрігнулись.
17Les eaux t’ont vu, ô Dieu! Les eaux t’ont vu, elles ont tremblé; Les abîmes se sont émus.
17Линуло з хмар водою; од тучі роздався голос, і стріли твої миготїли.
18Les nuages versèrent de l’eau par torrents, Le tonnerre retentit dans les nues, Et tes flèches volèrent de toutes parts.
18З вихром розносився голос грому твого, блискавки осьвічували круг земний; земля задрожала і задуднїла.
19Ton tonnerre éclata dans le tourbillon, Les éclairs illuminèrent le monde; La terre s’émut et trembla.
19Через море веде дорога твоя й стежки твої, через великі води, і тропи твої невідомі.
20Tu te frayas un chemin par la mer, Un sentier par les grandes eaux, Et tes traces ne furent plus reconnues.
20Ти провадив народ твій як стадо, рукою Мойсея і Аарона.
21Tu as conduit ton peuple comme un troupeau, Par la main de Moïse et d’Aaron.
no verse 21 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.