Psaumes 106
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Louez l’Éternel! Louez l’Éternel, car il est bon, Car sa miséricorde dure à toujours!
1Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
2Qui dira les hauts faits de l’Éternel? Qui publiera toute sa louange?
2Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
3Heureux ceux qui observent la loi, Qui pratiquent la justice en tout temps!
3Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
4Éternel, souviens-toi de moi dans ta bienveillance pour ton peuple! Souviens-toi de moi en lui accordant ton secours,
4Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
5Afin que je voie le bonheur de tes élus, Que je me réjouisse de la joie de ton peuple, Et que je me glorifie avec ton héritage!
5Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
6Nous avons péché comme nos pères, Nous avons commis l’iniquité, nous avons fait le mal.
6Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
7Nos pères en Égypte ne furent pas attentifs à tes miracles, Ils ne se rappelèrent pas la multitude de tes grâces, Ils furent rebelles près de la mer, près de la mer Rouge.
7Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
8Mais il les sauva à cause de son nom, Pour manifester sa puissance.
8Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
9Il menaça la mer Rouge, et elle se dessécha; Et il les fit marcher à travers les abîmes comme dans un désert.
9І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
10Il les sauva de la main de celui qui les haïssait, Il les délivra de la main de l’ennemi.
10І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
11Les eaux couvrirent leurs adversaires: Il n’en resta pas un seul.
11Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
12Et ils crurent à ses paroles, Ils chantèrent ses louanges.
12Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
13Mais ils oublièrent bientôt ses œuvres, Ils n’attendirent pas l’exécution de ses desseins.
13Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
14Ils furent saisis de convoitise dans le désert, Et ils tentèrent Dieu dans la solitude.
14Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
15Il leur accorda ce qu’ils demandaient; Puis il envoya le dépérissement dans leur corps.
15Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
16Ils se montrèrent, dans le camp, jaloux contre Moïse, Contre Aaron, le saint de l’Éternel.
16І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
17La terre s’ouvrit et engloutit Dathan, Et elle se referma sur la troupe d’Abiram;
17Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
18Le feu embrasa leur troupe, La flamme consuma les méchants.
18І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
19Ils firent un veau en Horeb, Ils se prosternèrent devant une image de fonte,
19Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
20Ils échangèrent leur gloire Contre la figure d’un bœuf qui mange l’herbe.
20І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
21Ils oublièrent Dieu, leur sauveur, Qui avait fait de grandes choses en Égypte,
21Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
22Des miracles dans le pays de Cham, Des prodiges sur la mer Rouge.
22Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
23Et il parla de les exterminer; Mais Moïse, son élu, se tint à la brèche devant lui, Pour détourner sa fureur et l’empêcher de les détruire.
23Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
24Ils méprisèrent le pays des délices; Ils ne crurent pas à la parole de l’Éternel,
24Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
25Ils murmurèrent dans leurs tentes, Ils n’obéirent point à sa voix.
25Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
26Et il leva la main pour jurer De les faire tomber dans le désert,
26Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
27De faire tomber leur postérité parmi les nations, Et de les disperser au milieu des pays.
27І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
28Ils s’attachèrent à Baal-Peor, Et mangèrent des victimes sacrifiées aux morts.
28Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
29Ils irritèrent l’Éternel par leurs actions, Et une plaie fit irruption parmi eux.
29Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
30Phinées se leva pour intervenir, Et la plaie s’arrêta;
30Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
31Cela lui fut imputé à justice, De génération en génération pour toujours.
31І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
32Ils irritèrent l’Éternel près des eaux de Meriba; Et Moïse fut puni à cause d’eux,
32Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
33Car ils aigrirent son esprit, Et il s’exprima légèrement des lèvres.
33Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
34Ils ne détruisirent point les peuples Que l’Éternel leur avait ordonné de détruire.
34Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
35Ils se mêlèrent avec les nations, Et ils apprirent leurs œuvres.
35Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
36Ils servirent leurs idoles, Qui furent pour eux un piège;
36Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
37Ils sacrifièrent leurs fils Et leurs filles aux idoles,
37Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
38Ils répandirent le sang innocent, Le sang de leurs fils et de leurs filles, Qu’ils sacrifièrent aux idoles de Canaan, Et le pays fut profané par des meurtres.
38Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
39Ils se souillèrent par leurs œuvres, Ils se prostituèrent par leurs actions.
39І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
40La colère de l’Éternel s’enflamma contre son peuple, Et il prit en horreur son héritage.
40Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і зʼогидїло йому наслїддє його;
41Il les livra entre les mains des nations; Ceux qui les haïssaient dominèrent sur eux;
41Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
42Leurs ennemis les opprimèrent, Et ils furent humiliés sous leur puissance.
42Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
43Plusieurs fois il les délivra; Mais ils se montrèrent rebelles dans leurs desseins, Et ils devinrent malheureux par leur iniquité.
43Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
44Il vit leur détresse, Lorsqu’il entendit leurs supplications.
44Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
45Il se souvint en leur faveur de son alliance; Il eut pitié selon sa grande bonté,
45І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
46Et il excita pour eux la compassion De tous ceux qui les retenaient captifs.
46І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
47Sauve-nous, Éternel, notre Dieu! Et rassemble-nous du milieu des nations, Afin que nous célébrions ton saint nom, Et que nous mettions notre gloire à te louer!
47Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
48Béni soit l’Éternel, le Dieu d’Israël, d’éternité en éternité! Et que tout le peuple dise: Amen! Louez l’Éternel!
no verse 48 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.