Psaumes 140

Louis Segond 1910

Kulish and Puluj Bible (1905)

1Au chef des chantres. Psaume de David.

1Проводиреві хора; псальма Давидова. Визволи мене, Господи, від лихих людей! Від чоловіка насильного, заступи мене!

2Éternel, délivre-moi des hommes méchants! Préserve-moi des hommes violents,

2Котрі злобу в серцї замишляють, що дня до бою збираються.

3Qui méditent de mauvais desseins dans leur cœur, Et sont toujours prêts à faire la guerre!

3Гострять язик свій, як у змія; їдь гадюча в устах їх.

4Ils aiguisent leur langue comme un serpent, Ils ont sous leurs lèvres un venin d’aspic. — Pause.

4Сохрани мене, Господи, від рук беззаконного, від чоловіка насильного заступи мене, котрі задумали спинити кроки мої.

5Éternel, garantis-moi des mains du méchant! Préserve-moi des hommes violents, Qui méditent de me faire tomber!

5Горді тайно заставили на мене сїла і посторонки, розіпняли сїтку при дорозї, западню приготовили для мене.

6Des orgueilleux me tendent un piège et des filets, Ils placent des rets le long du chemin, Ils me dressent des embûches. — Pause.

6Сказав я до Господа: ти Бог мій! Почуй, Господи, благаннє моє!

7Je dis à l’Éternel: Tu es mon Dieu! Éternel, prête l’oreille à la voix de mes supplications!

7Господь — Владика мій, твердиня снасення мого; ти покрив голову мою в день бою.

8Éternel, Seigneur, force de mon salut! Tu couvres ma tête au jour du combat.

8Не дай, Господи, напасникові оскому зігнати, не пособи задумам його! Не дай вознестись їм.

9Éternel, n’accomplis pas les désirs du méchant, Ne laisse pas réussir ses projets, de peur qu’il ne s’en glorifie! — Pause.

9Отрута окружаючих мене, зараза з уст їх нехай на них самих спаде.

10Que sur la tête de ceux qui m’environnent Retombe l’iniquité de leurs lèvres!

10Нехай посиплеться на них горюче угля! Нехай Бог кине їх в огонь, у вир, щоб не спаслися!

11Que des charbons ardents soient jetés sur eux! Qu’il les précipite dans le feu, Dans des abîmes, d’où ils ne se relèvent plus!

11Чоловіку злорічивому, щоб не було життя йому на землї; чоловіка насильного, щоб злоба у пропасть його загнала.

12L’homme dont la langue est fausse ne s’affermit pas sur la terre; Et l’homme violent, le malheur l’entraîne à sa perte.

12Я знаю, що Господь явить правосуддє пригнобленим, справедливість бідним.

13Je sais que l’Éternel fait droit au misérable, Justice aux indigents.

13І будуть праведні імя твоє прославляти, щирі серцем лице твоє оглядати.

14Oui, les justes célébreront ton nom, Les hommes droits habiteront devant ta face.

no verse 14 in this text

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.