Psaumes 109
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Au chef des chantres. De David. Psaume. Dieu de ma louange, ne te tais point!
1Проводиреві; псальма Давидова. Боже, хвало моя, не мовчи!
2Car ils ouvrent contre moi une bouche méchante et trompeuse, Ils me parlent avec une langue mensongère,
2Бо губи грішника і губи зрадливі проти мене відчинились; брехливими язиками говорять проти мене.
3Ils m’environnent de discours haineux Et ils me font la guerre sans cause.
3Ненависними словами мене обступили, і безвинно напали на мене.
4Tandis que je les aime, ils sont mes adversaires; Mais moi je recours à la prière.
4За любов мою ворогують на мене; а я все молюся.
5Ils me rendent le mal pour le bien, Et de la haine pour mon amour.
5А вони менї злом за добро, за любов ненавистю відплатили.
6Place-le sous l’autorité d’un méchant, Et qu’un accusateur se tienne à sa droite!
6Пусти на него беззаконника, і сатана нехай стоїть праворуч у него.
7Quand on le jugera, qu’il soit déclaré coupable, Et que sa prière passe pour un péché!
7Коли на судї стане, нехай вийде виноватий, і благаннє його нехай за гріх полїчиться.
8Que ses jours soient peu nombreux, Qu’un autre prenne sa charge!
8Нехай віку свого не звікує, а уряд його возьме инший!
9Que ses enfants deviennent orphelins, Et sa femme veuve!
9Сини його будуть сиротами, а жінка його вдовою!
10Que ses enfants soient vagabonds et qu’ils mendient, Qu’ils cherchent du pain loin de leur demeure en ruines!
10Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, і покинувши пустки свої, хлїба просять!
11Que le créancier s’empare de tout ce qui est à lui, Et que les étrangers pillent le fruit de son travail!
11Лихварь нехай все, що він має, загорне, й чужі люде працю його розхоплять!
12Que nul ne conserve pour lui de l’affection, Et que personne n’ait pitié de ses orphelins!
12Нехай нїкого не має, хто постояв би в добротї до його, і нехай не буде нїкого, хто б сиріт його помилував!
13Que ses descendants soient exterminés, Et que leur nom s’éteigne dans la génération suivante!
13Потомство його нехай згине, в другому поколїнню нехай імя його буде затерте!
14Que l’iniquité de ses pères reste en souvenir devant l’Éternel, Et que le péché de sa mère ne soit point effacé!
14Нехай згадаються перед Господом несправедливостї батьків його, і гріх матері його нехай не затреться!
15Qu’ils soient toujours présents devant l’Éternel, Et qu’il retranche de la terre leur mémoire,
15Нехай гріхи їх все будуть перед Господом, а він знищить память їх на землї!
16Parce qu’il ne s’est pas souvenu d’exercer la miséricorde, Parce qu’il a persécuté le malheureux et l’indigent, Jusqu’à faire mourir l’homme au cœur brisé!
16Тому, що не було на думцї в його, творити милість, що до смерти гнобив чоловіка нужденного і бідного і засмученого в серцї.
17Il aimait la malédiction: qu’elle tombe sur lui! Il ne se plaisait pas à la bénédiction: qu’elle s’éloigne de lui!
17Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його!
18Qu’il revête la malédiction comme son vêtement, Qu’elle pénètre comme de l’eau dans son intérieur, Comme de l’huile dans ses os!
18Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне!
19Qu’elle lui serve de vêtement pour se couvrir, De ceinture dont il soit toujours ceint!
19Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується!
20Tel soit, de la part de l’Éternel, le salaire de mes ennemis, Et de ceux qui parlent méchamment de moi!
20Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.
21Et toi, Éternel, Seigneur! Agis en ma faveur à cause de ton nom, Car ta bonté est grande; délivre-moi!
21Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене!
22Je suis malheureux et indigent, Et mon cœur est blessé au-dedans de moi.
22Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.
23Je m’en vais comme l’ombre à son déclin, Je suis chassé comme la sauterelle.
23Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.
24Mes genoux sont affaiblis par le jeûne, Et mon corps est épuisé de maigreur.
24Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло.
25Je suis pour eux un objet d’opprobre; Ils me regardent, et secouent la tête.
25І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують.
26Secours-moi, Éternel, mon Dieu! Sauve-moi par ta bonté!
26Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй!
27Et qu’ils sachent que c’est ta main, Que c’est toi, Éternel, qui l’as fait!
27Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло.
28S’ils maudissent, toi tu béniras; S’ils se lèvent, ils seront confus, Et ton serviteur se réjouira.
28Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому!
29Que mes adversaires revêtent l’ignominie, Qu’ils se couvrent de leur honte comme d’un manteau!
29Вороги мої нехай соромом покриються і ганьбою своєю, як плащом, обгорнуться.
30Je louerai de ma bouche hautement l’Éternel, Je le célébrerai au milieu de la multitude;
30Буду щиро прославляти Господа устами моїми, і серед збору хвалити його.
31Car il se tient à la droite du pauvre, Pour le délivrer de ceux qui le condamnent.
31Бо він стоїть по правицї бідного, щоб спасти його від тих, що душу його судять.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.