Psaumes 107
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Louez l’Éternel, car il est bon, Car sa miséricorde dure à toujours!
1Хвалїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки.
2Qu’ainsi disent les rachetés de l’Éternel, Ceux qu’il a délivrés de la main de l’ennemi,
2Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога,
3Et qu’il a rassemblés de tous les pays, De l’orient et de l’occident, du nord et de la mer!
3І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря.
4Ils erraient dans le désert, ils marchaient dans la solitude, Sans trouver une ville où ils pussent habiter.
4Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю.
5Ils souffraient de la faim et de la soif; Leur âme était languissante.
5Терплючи голод і смагу, вони томились душею.
6Dans leur détresse, ils crièrent à l’Éternel, Et il les délivra de leurs angoisses;
6Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.
7Il les conduisit par le droit chemin, Pour qu’ils arrivassent dans une ville habitable.
7І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.
8Qu’ils louent l’Éternel pour sa bonté, Et pour ses merveilles en faveur des fils de l’homme!
8Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!
9Car il a satisfait l’âme altérée, Il a comblé de biens l’âme affamée.
9Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.
10Ceux qui avaient pour demeure les ténèbres et l’ombre de la mort Vivaient captifs dans la misère et dans les chaînes,
10Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,
11Parce qu’ils s’étaient révoltés contre les paroles de Dieu, Parce qu’ils avaient méprisé le conseil du Très-Haut.
11Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,
12Il humilia leur cœur par la souffrance; Ils succombèrent, et personne ne les secourut.
12Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.
13Dans leur détresse, ils crièrent à l’Éternel, Et il les délivra de leurs angoisses;
13Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх.
14Il les fit sortir des ténèbres et de l’ombre de la mort, Et il rompit leurs liens.
14Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани.
15Qu’ils louent l’Éternel pour sa bonté, Et pour ses merveilles en faveur des fils de l’homme!
15Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
16Car il a brisé les portes d’airain, Il a rompu les verrous de fer.
16Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні.
17Les insensés, par leur conduite coupable Et par leurs iniquités, s’étaient rendus malheureux.
17Безумні — за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються.
18Leur âme avait en horreur toute nourriture, Et ils touchaient aux portes de la mort.
18Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних.
19Dans leur détresse, ils crièrent à l’Éternel, Et il les délivra de leurs angoisses;
19Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх.
20Il envoya sa parole et les guérit, Il les fit échapper de la fosse.
20Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх.
21Qu’ils louent l’Éternel pour sa bonté, Et pour ses merveilles en faveur des fils de l’homme!
21Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
22Qu’ils offrent des sacrifices d’actions de grâces, Et qu’ils publient ses œuvres avec des cris de joie!
22Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його!
23Ceux qui étaient descendus sur la mer dans des navires, Et qui travaillaient sur les grandes eaux,
23Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло,
24Ceux-là virent les œuvres de l’Éternel Et ses merveilles au milieu de l’abîme.
24Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї;
25Il dit, et il fit souffler la tempête, Qui souleva les flots de la mer.
25Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї.
26Ils montaient vers les cieux, ils descendaient dans l’abîme; Leur âme était éperdue en face du danger;
26Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє.
27Saisis de vertige, ils chancelaient comme un homme ivre, Et toute leur habileté était anéantie.
27Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.
28Dans leur détresse, ils crièrent à l’Éternel, Et il les délivra de leurs angoisses;
28Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.
29Il arrêta la tempête, ramena le calme, Et les ondes se turent.
29Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.
30Ils se réjouirent de ce qu’elles s’étaient apaisées, Et l’Éternel les conduisit au port désiré.
30І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.
31Qu’ils louent l’Éternel pour sa bonté, Et pour ses merveilles en faveur des fils de l’homme!
31Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських,
32Qu’ils l’exaltent dans l’assemblée du peuple, Et qu’ils le célèbrent dans la réunion des anciens!
32І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його!
33Il change les fleuves en désert, Et les sources d’eaux en terre desséchée,
33Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл,
34Le pays fertile en pays salé, A cause de la méchanceté de ses habitants.
34Плодовиту землю — в соляний степ, за злобу живущих там.
35Il change le désert en étang, Et la terre aride en sources d’eaux,
35Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні;
36Et il y établit ceux qui sont affamés. Ils fondent une ville pour l’habiter;
36І поселяє там голодних, і закладають оселю.
37Ils ensemencent des champs, plantent des vignes, Et ils en recueillent les produits.
37Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди.
38Il les bénit, et ils deviennent très nombreux, Et il ne diminue point leur bétail.
38Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало.
39Sont-ils amoindris et humiliés Par l’oppression, le malheur et la souffrance;
39Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.
40Verse-t-il le mépris sur les grands, Les fait-il errer dans des déserts sans chemin,
40Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;
41Il relève l’indigent et le délivre de la misère, Il multiplie les familles comme des troupeaux.
41Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.
42Les hommes droits le voient et se réjouissent, Mais toute iniquité ferme la bouche.
42Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.
43Que celui qui est sage prenne garde à ces choses, Et qu’il soit attentif aux bontés de l’Éternel.
43Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.