Psaumes 83

Louis Segond 1910

Kulish and Puluj Bible (1905)

1Cantique. Psaume d’Asaph.

1Пісня, псальма Асафова. Боже! Не мовчи; не нїмуй, озвися, Боже!

2O Dieu, ne reste pas dans le silence! Ne te tais pas, et ne te repose pas, ô Dieu!

2Бо ось, вороги твої розбуялись, і ненавидники твої підносять голову.

3Car voici, tes ennemis s’agitent, Ceux qui te haïssent lèvent la tête.

3Зрадливо змовляються проти народа твого, і нараджуються проти тих, що бережеш їх.

4Ils forment contre ton peuple des projets pleins de ruse, Et ils délibèrent contre ceux que tu protèges.

4Кажуть: Ходїм, знищемо їх, щоб не були вже народом, щоб нїхто не згадував більше імя Ізраїля!

5Venez, disent-ils, exterminons-les du milieu des nations, Et qu’on ne se souvienne plus du nom d’Israël!

5Вони бо радили раду однодушно, зробили змову проти тебе.

6Ils se concertent tous d’un même cœur, Ils font une alliance contre toi;

6Намети Едомові і Ізмаїлїї, Моаб і Агаряне,

7Les tentes d’Édom et les Ismaélites, Moab et les Hagaréniens,

7Геваль і Аммон, і Амалик, Филистії з людьми Тирськими;

8Guebal, Ammon, Amalek, Les Philistins avec les habitants de Tyr;

8Тай Ассур пристав до них; стали рамям синам Лота.

9L’Assyrie aussi se joint à eux, Elle prête son bras aux enfants de Lot. — Pause.

9Зроби їм те, що Мидіянїям, що Сісері, що Явиму коло потока Кисона,

10Traite-les comme Madian, Comme Sisera, comme Jabin au torrent de Kison!

10Котрі, знищені коло Ендора, гноєм для землї стали.

11Ils ont été détruits à En-Dor, Ils sont devenus du fumier pour la terre.

11Зроби з ними, з їх можними, як з Горебом, і з Зебом, і як з Зебаком і з Зальмуном, з усїма князями їх,

12Traite leurs chefs comme Oreb et Zeeb, Et tous leurs princes comme Zébach et Tsalmunna!

12Котрі сказали: позаймаймо домівки Божі!

13Car ils disent: Emparons-nous Des demeures de Dieu!

13Боже мій, зроби їх, як порох у вихрі, як терміттє перед вітром!

14Mon Dieu! Rends-les semblables au tourbillon, Au chaume qu’emporte le vent,

14Як огонь лїси пожирає, і як поломя гори запалює,

15Au feu qui brûle la forêt, A la flamme qui embrase les montagnes!

15Так ти гони їх вихром твоїм і бурею-хуртовиною, злякавши, змети їх!

16Poursuis-les ainsi de ta tempête, Et fais-les trembler par ton ouragan!

16Сповни лице їх соромом, щоб шукали імені твого, Господи!

17Couvre leur face d’ignominie, Afin qu’ils cherchent ton nom, ô Éternel!

17Щоб осоромились і злякались на віки, і зо встидом погибли.

18Qu’ils soient confus et épouvantés pour toujours, Qu’ils soient honteux et qu’ils périssent!

18Тай щоб знали, що ти, котрого імя Господь, один єси найвисший над цїлою землею.

19Qu’ils sachent que toi seul, dont le nom est l’Éternel, Tu es le Très-Haut sur toute la terre!

no verse 19 in this text

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.