Salmi 106
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ALLELUIA. Celebrate il Signore; perciocchè egli è buono; Perciocchè la sua benignità è in eterno.
1Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
2Chi potrà raccontar le potenze del Signore? Chi potrà pubblicar tutta la sua lode?
2Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
3Beati coloro che osservano la dirittura, Che fanno ciò ch'è giusto in ogni tempo.
3Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
4Ricordati di me, o Signore, Secondo la tua benevolenza verso il tuo popolo; Visitami colla tua salute;
4Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
5Acciocchè io vegga il bene de' tuoi eletti, E mi rallegri dell'allegrezza della tua gente, E mi glorii colla tua eredità.
5Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
6Noi, e i nostri padri, abbiam peccato, Abbiamo operato iniquamente ed empiamente.
6Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
7I nostri padri in Egitto non considerarono le tue maraviglie, Non si ricordarono della grandezza delle tue benignità; E si ribellarono presso al mare, nel Mar rosso.
7Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
8Ma pure il Signore li salvò per l'amor del suo Nome, Per far nota la sua potenza;
8Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
9E sgridò il Mar rosso, ed esso si seccò; E li fece camminar per gli abissi, come per un deserto.
9І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
10E li salvò di man di coloro che li odiavano, E li riscosse di man del nemico.
10І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
11E le acque copersero i lor nemici; E non ne scampò pure uno
11Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
12Allora credettero alle sue parole; Cantarono la sua lode.
12Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
13Ma presto dimenticarono le sue opere; Non aspettarono il suo consiglio;
13Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
14E si accessero di cupidigia nel deserto; E tentarono Iddio nella solitudine.
14Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
15Ed egli diede loro ciò che chiedevano; Ma mandò la magrezza nelle lor persone.
15Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
16Oltre a ciò furono mossi d'invidia contro a Mosè, nel campo; E contro ad Aaronne, il Santo del Signore.
16І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
17La terra si aperse, e tranghiottì Datan, E coperse il seguito di Abiram.
17Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
18E il fuoco arse la lor raunanza; La fiamma divampò gli empi.
18І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
19Fecero un vitello in Horeb, E adorarono una statua di getto;
19Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
20E mutarono la lor gloria In una somiglianza di bue che mangia l'erba.
20І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
21Dimenticarono Iddio, lor Salvatore, Il quale aveva fatte cose grandi in Egitto;
21Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
22Cose maravigliose nel paese di Cam, Tremende al Mar rosso.
22Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
23Onde egli disse di sterminarli; Se non che Mosè, suo eletto, si presentò alla rottura davanti a lui, Per istornar l'ira sua che non distruggesse.
23Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
24Disdegnarono ancora il paese desiderabile; Non credettero alla sua parola.
24Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
25E mormorarono ne' lor tabernacoli; Non attesero alla voce del Signore.
25Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
26Onde egli alzò loro la mano, Che li farebbe cader nel deserto;
26Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
27E che farebbe cader la lor progenie fra le genti, E che li dispergerebbe per li paesi.
27І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
28Oltre a ciò si congiunsero con Baal-peor, E mangiarono de' sacrificii de' morti;
28Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
29E dispettarono Iddio co' lor fatti, Onde la piaga si avventò a loro.
29Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
30Ma Finees si feve avanti, e fece giudicio; E la piaga fu arrestata.
30Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
31E ciò gli fu reputato per giustizia, Per ogni età, in perpetuo.
31І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
32Provocarono ancora il Signore ad ira presso alla acque di Meriba, Ed avvenne del male a Mosè per loro.
32Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
33Perciocchè inasprirono il suo spirito; Onde egli parlò disavvedutamente colle sue labbra.
33Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
34Essi non distrussero i popoli, Che il Signore aveva lor detto;
34Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
35Anzi si mescolarono fra le genti, Ed impararono le loro opere;
35Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
36E servirono a' loro idoli, E quelli furono loro per laccio;
36Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
37E sacrificarono i lor figluoli. E le lor figliuole a' demoni;
37Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
38E sparsero il sangue innocente, Il sangue de' lor figliuoli e delle lor figliuole, I quali sacrificarono agl'idoli di Canaan; E il paese fu contaminato di sangue.
38Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
39Ed essi si contaminarono per le loro opere, E fornicarono per li lor fatti.
39І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
40Onde l'ira del Signore si accese contro al suo popolo, Ed egli abbominò la sua eredità;
40Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і зʼогидїло йому наслїддє його;
41E li diede in man delle genti; E quelli che li odiavano signoreggiarono sopra loro.
41Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
42E i lor nemici li oppressarono; Ed essi furono abbassati sotto alla lor mano.
42Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
43Egli li riscosse molte volte; Ma essi lo dispettarono co' lor consigli, Onde furono abbattuti per la loro iniquità.
43Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
44E pure egli ha riguardato, quando sono stati in distretta; Quando ha udito il lor grido;
44Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
45E si è ricordato inverso loro del suo patto, E si è pentito, secondo la grandezza delle sue benignità.
45І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
46Ed ha renduti loro pietosi Tutti quelli che li avevano menati in cattività.
46І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
47Salvaci, o Signore Iddio nostro, E raccoglici d'infra le genti; Acciocchè celebriamo il Nome della tua santità, E ci gloriamo nella tua lode.
47Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
48Benedetto sia il Signore Iddio d'Israele di secolo in secolo. Or dica tutto il popolo: Amen. Alleluia.
no verse 48 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.