Salmi 22
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1DIO mio, Dio mio, perchè mi hai lasciato? Perchè stai lontano dalla mia salute, e dalle parole del mio ruggire?
1Проводиреві хора: Після „Досьвітна ланя‟; псальма Давидова. Боже мій, Боже! Чому опустив єси мене — став оддалеки від ратунку мого, від слів мого стогнання.
2O Dio mio, io grido di giorno, e tu non rispondi; Di notte ancora, e non ho posa alcuna.
2Боже мій! Кличу в день, а ти не озвешся, і вночі, та й нема менї впокою.
3E pur tu sei il Santo, Il Permanente, le lodi d'Israele.
3Ти ж сьвятий живеш, прославлений від Ізраїля.
4I nostri padri si son confidati in te; Si son confidati in te , e tu li hai liberati.
4На тебе вповали батьки наші; вони вповали, і ти заступив їх.
5Gridarono a te, e furon liberati; In te si confidarono, e non furon confusi.
5До тебе кликали вони, і спаслися; на тебе вповали, і не посоромлено їх.
6Ma io sono un verme, e non un uomo; Il vituperio degli uomini, e lo sprezzato fra il popolo.
6Але ж я червяк, не чоловік, людям посьміховиско і народові погорда.
7Chiunque mi vede, si beffa di me, Mi stende il labbro, e scuote il capo;
7Всї, що дивляться на мене, кепкують; щирять зуби, покивуючи головами.
8Dicendo: Egli si rimette nel Signore; liberilo dunque; Riscuotalo, poichè egli lo gradisce.
8Він вповає на Господа! Нехай же спасе його та визволить, коли він вподобав його.
9Certo, tu sei quel che mi hai tratto fuor del seno; Tu mi hai affidato da che io era alle mammelle di mia madre.
9Ти бо визволив мене з лона матері, і при грудях матері моєї дав менї спочивати.
10Io fui gettato sopra te dalla matrice; Tu sei il mio Dio fin dal seno di mia madre.
10Для тебе я призначений, як тілько вродився; від матернього лона почавши, ти єси Бог мій.
11Non allontanarti da me; perciocchè l'angoscia è vicina, E non vi è alcuno che mi aiuti.
11Не відступай далеко від мене! Бо нещастє близько, а нема заступника в мене.
12Grandi tori mi hanno circondato; Possenti tori di Basan mi hanno intorniato;
12Обгорнула мене дика гущавина; бугаї Базанські обступили мене.
13Hanno aperta la lor gola contro a me, Come un leone rapace e ruggente.
13Роззявили ротища свої, як лев рикаючий, що здобич шматує.
14Io mi scolo come acqua, E tutte le mie ossa si scommettono; Il mio cuore è come cera, E si strugge nel mezzo delle mie interiora.
14І став я, як вода розлита, всї сустави мої розвязались; серце моє, як той віск, у внутрі моїм розтопилось.
15Il mio vigore è asciutto come un testo, E la mia lingua è attaccata alla mia gola; Tu mi hai posto nella polvere della morte.
15Сила моя висохла, мов череповина, і язик мій присох до піднебіння; ти кинув мене між порохи смертні.
16Perciocchè cani mi hanno circondato; Uno stuolo di maligni mi ha intorniato; Essi mi hanno forate le mani ed i piedi.
16Бо собаки обсїли мене, голота злюків облягла мене; перекопали руки і ноги мої;
17Io posso contar tutte le mie ossa; Essi mi riguardano, e mi considerano.
17Всї ребра мої міг би я полїчити; вони дивляться на мене, і не надивляться;
18Si spartiscono fra loro i miei vestimenti, E tranno la sorte sopra la mia vesta.
18Вони розпаювали між себе одїж мою, і на кожну одежину кидали жереб.
19Tu dunque, Signore, non allontanarti; Tu che sei la mia forza, affrettati a soccorrermi.
19Але ти, Господи, зостанься не далеко! моя сило, прийди менї в поміч!
20Riscuoti l'anima mia dalla spada, L'unica mia dalla branca del cane.
20Сохрани від меча душу мою вбогу, від лаб собачих;
21Salvami dalla gola del leone, Ed esaudiscimi, liberandomi dalle corna de' liocorni.
21Спаси мене із пельки львиної! Так, ти вислухав мене, почувши буйволові роги.
22Io racconterò il tuo Nome a' miei fratelli; Io ti loderò in mezzo della raunanza.
22Звіщати му імя твоє братам моїм; хвалити му тебе серед громади.
23Voi che temete il Signore, lodatelo; Glorificatelo voi , tutta la progenie di Giacobbe; E voi tutta la generazione d'Israele, abbiate timor di lui.
23Ви, що боїтесь Господа, вихваляйте його; всї роди Якова, прославляйте його, і майте страх перед ним, всї поколїння Ізраїлеві!
24Perciocchè egli non ha sprezzata, nè disdegnata l'afflizione dell'afflitto; E non ha nascosta la sua faccia da lui; E quando ha gridato a lui, l'ha esaudito.
24Він бо не мерзиться і не гордує бідним у злиднях, і не одвертає лиця свого від него; і молитву його він вислухає.
25Da te io ho l'argomento della mia lode in grande raunanza; Io adempirò i miei voti in presenza di quelli che ti temono.
25Від тебе хвала моя у великому зборі; обітницї мої сповню перед тими, що бояться його.
26I mansueti mangeranno, e saranno saziati; Que' che cercano il Signore lo loderanno; Il vostro cuore viverà in perpetuo.
26Покірні їстимуть і наситяться; хвалити муть Господа ті, що його шукають, серце ваше жити ме по віки.
27Tutte le estremità della terra ne avranno memoria, E si convertiranno al Signore; E tutte le nazioni delle genti adoreranno nel suo cospetto.
27Схаменуться і навернуться до Господа всї кінцї землї; і перед тобою поклоняться всї поколїння народів.
28Perciocchè al Signore appartiene il regno; Ed egli è quel che signoreggia sopra le genti.
28Бо Господнє є царство, і він царює над народами.
29Tutti i grassi della terra mangeranno ed adoreranno; Parimente tutti quelli che scendono nella polvere, E che non possono mantenersi in vita, s'inchineranno davanti a lui.
29Живляться і падають ниць всї тучні землї; перед ним поклоняться всї, що в порох повертаються, і хто не вдержить душі своєї живою.
30La lor posterità gli servirà; Ella sarà annoverata per generazione al Signore.
30Одно насїннє буде служити йому; буде залїчене Господеві, як рід.
31Essi verranno, ed annunzieranno la sua giustizia; Ed alla gente che ha da nascere ciò ch'egli avrà operato.
31Вони прийдуть і звістять людям, що народяться, правоту його, що так устроїв.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.