Salmi 39
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1IO aveva detto: Io prenderò guardia alle mie vie, Che io non pecchi colla mia lingua; Io guarderò la mia bocca con un frenello, Mentre l'empio sarà davanti a me.
1Проводиреві хора, Ідутунові, псальма Давидова. Сказав я: Буду пильнувати дороги моєї, щоб не согрішити язиком моїм, забезпечу уста мої, як довго беззаконник передо мною.
2Io sono stato mutolo e cheto; Ho eziandio taciuto il bene; Ma la mia doglia si è inasprita.
2Я онїмів в мовчанню; я мовчав про добро, і біль мій заворушився.
3Il mio cuore si è riscaldato dentro di me; Un fuoco si è acceso, mentre io ravvolgeva questo nell'animo mio; Onde io ho parlato colla mia lingua, dicendo:
3Серце в менї загорілось, від думок моїх огонь займився; я сказав язиком моїм:
4O Signore, fammi conoscere il mio fine, E quale è il termine de' miei dì; Fa' ch 'io sappia quanto io ho da vivere ancora in questo mondo.
4Вияви, Господи, конець мій і міру днїв моїх, яка вона, щоб я знав, як довге життє менї.
5Ecco tu hai ridotti i miei dì alla misura di un palmo, E il tempo della mia vita è come niente appo te; Certo, ogni uomo, quantunque sia in piè, è tutta vanità. (Sela.)
5Бач, долонею відміряв єси днї мої, і вік мій, як нїщо, перед тобою; марна постать всякий чоловік, що стоїть на землї.
6Certo l'uomo va e viene in figura; Certo in vano si travagliano tutti, E adunano de' beni senza sapere chi li raccorrà.
6Як тїнь, ходить чоловік; даремне він побивається; він громадить та й не знає, хто збирати буде.
7Ma ora, Signore, che aspetto io? La mia speranza è in te.
7І чого ж я тепер дожидаю, Господи? Моя надїя на тебе!
8Liberami da tutti i miei misfatti; Non farmi essere il vituperio dello stolto.
8Спаси мене від всїх переступів моїх, не віддай мене на глум лихим людям.
9Io ammutolisco, io non aprirò la bocca; Perciocchè tu hai fatto questo .
9Онїмів я, не отвираю уст моїх, бо ти се вчинив єси.
10Toglimi d'addosso la tua piaga; Io mi vengo meno, per la guerra che tu mi fai colla tua mano.
10Одверни від мене твою кару! Я пропадаю від замахів руки твоєї.
11Se tu castighi alcuno con castigamenti d'iniquità, Tu fai struggere tutto ciò che vi è di bello e d'eccellente in lui, Come una tignuola; certo, ogni uomo è vanità. (Sela.)
11Коли ти караєш чоловіка за несправедливість, то як павутину розриваєш те, чого йому бажається; оттак, як подих той, всї люде.
12Signore, ascolta la mia orazione, e porgi l'orecchio al mio grido, E non esser sordo alle mie lagrime; Perciocchè io son forestiere appo te, Ed avveniticcio, come tutti i miei padri.
12Почуй молитву мою, Господи, і вислухай прошеннє моє; не мовчи на мої сльози! Бо я прохожий перед тобою і чужинець, як всї батьки мої.
13Cessati da me, acciocchè io mi rinforzi, Innanzi che io me ne vada, e non sia più .
13Дай полекшу, нехай прийду до сили; перше нїм зійду з того сьвіта, і більше не буду!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.