Salmi 35
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1O SIGNORE, contendi con quelli che contendono meco; Guerreggia con quelli che guerreggiano meco.
1Давидова. Суди, Господи, тих, що зобіжають мене, побори тих, що йдуть боєм на мене.
2Prendi lo scudo e la targa; E levati in mio aiuto.
2Возьми щит і зброю, і стань до помочі менї!
3E trai fuori la lancia, e serra il passo a quelli che mi perseguitano; Di' all'anima mia: Io son la tua salute.
3Вийми меча, і загороди дорогу перед напастником моїм; скажи душі моїй: я твоє спасеннє!
4Sien confusi e svergognati quelli che cercano l'anima mia; Voltin le spalle, e sieno svergognati Quelli che macchinano del male contro a me.
4Нехай осоромляться ті, що наважили на життє моє; нехай відступлять назад ті, що задумали зло проти мене!
5Sien come pula al vento, E caccili l'Angelo del Signore.
5Нехай вони будуть, як полова перед вітром, і ангел Господнїй нехай прожене їх.
6Sia la via loro tutta tenebre, e sdruccioli; E perseguali l'Angelo del Signore.
6Дорога їх нехай буде темна й ховзка, і ангел Господнїй нехай на здогін наступає на них.
7Perciocchè senza cagione hanno fatta una fossa nascosta, Per tendervi la lor rete; Senza cagione l'hanno cavata all'anima mia.
7Без причини бо заставили тайно сїти свої на мене, без вини викопали яму для душі моєї.
8Venga loro una sprovveduta ruina, E sieno presi colla lor propria rete che hanno tesa di nascosto, E cadano nella ruina che mi hanno apparecchiata.
8Нехай погибель спогонить його, щоб і не стямивсь, коли, — і сїтка його, котру заставив тайно, нехай зловить його; нехай він впаде до неї на погибель.
9Allora l'anima mia festeggerà nel Signore, E si rallegrerà nella sua salute.
9А душа моя зрадується в Господї, і звеселиться від його спасення!
10Tutte le ossa mie diranno: O Signore, chi è pari a te, Che riscuoti il povero afflitto da chi è più forte di lui; Il povero afflitto, e il bisognoso, da chi lo spoglia?
10Всї костї мої скажуть: Господи! Хто рівня тобі? Тобі, що вирятував бідного від того, хто сильнїйший як він; мізерного і бідолашного від грабителя його!
11Falsi testimoni si levano; Mi domandano cose , delle quali non so nulla.
11Встають несправедливі сьвідки, допитують в мене, про що я не знаю.
12Mi rendono male per bene; Rendono sconforto all'anima mia.
12Добро віддячують менї злом; осиротїла душа моя.
13E pure io, quando essi erano infermi, mi vestiva d'un cilicio. Ed affliggeva l'anima mia col digiuno, E la mia orazione mi ritornava in seno.
13А я, коли вони нездужали, надягав волосїнну плахту, смиряв постом душу і молитва моя верталась до грудї моєї;
14Io andava attorno, come se fosse stato per un mio amico, ovver fratello; Io andava chino, e vestito a bruno, Come uno che faccia cordoglio di sua madre.
14Як для друга або брата, так я побивався; як за матїрю падкуючи, так я в журбі хилився.
15Ma quando io son zoppicato, essi se ne son rallegrati, E si sono adunati insieme; Gente da nulla si è adunata contro a me, senza che io lo sapessi; Mi hanno lacerato, senza mai restare;
15Коли ж я кульгаю, вони втїшаються, зібравшись; злоріки зібрались проти мене, і я не знав про них; вони озьвірились на мене, і нема їм впину.
16Insieme con profani beffatori giocolari, Digrignando i denti contro di me.
16Вкупі з мерзенними брехунами скреготали вони зубами.
17O Signore, infino a quando vedrai queste cose? Ritrai l'anima mia dalle ruine loro, L'unica mia d'infra i leoncelli.
17Господи, як довго будеш придивлятись? Верни душу мою з спустошення їх, від левчуків одинокую мою!
18Io ti celebrerò in gran raunanza; Io ti loderò in mezzo d'un gran popolo.
18Буду прославляти тебе перед великим збором, величати проміж громадним людом.
19Non rallegrinsi di me quelli che mi son nemici a torto; Non ammicchino con gli occhi quelli che mi odiano senza cagione.
19Не допусти, щоб втїшались надо мною ті, що ворогують на мене без причини, щоб прижмурювали очі ті, що ненавидять мене безвинно.
20Perciocchè non parlano giammai di pace; Anzi macchinano frodi contro a' pacifici della terra.
20Бо не про супокій говорять вони; і проти тихих в країнї зрада в них на думцї.
21Ed allargano la lor bocca contro a me, E dicono: Eia, Eia! l'occhio nostro ha pur veduto quello che desideravamo .
21І проти мене роззявили вони пельки свої, покликуючи: Ого! Ого! видїли очі наші!
22O Signore, tu hai vedute queste cose ; non tacere; O Signore, non allontanarti da me.
22Ти бачив, Господи, не мовчи! Господи, будь недалеко від мене!
23Risvegliati, e destati, per far mi ragione; Dio mio, e Signor mio, risvegliati per difendere la mia causa.
23Встань, і спогадай правду мою, Господи, Боже мій! Явись на правуваннє моє!
24O Signore Iddio mio, giudicami secondo la tua giustizia, E fa ' ch'essi non si rallegrino di me;
24Признай менї правду по справедливостї твоїй, Господи, Боже мій! Не дай їм втїшатись надо мною.
25E non dicano nel cuor loro: Ehi! anima nostra; E non dicano: Noi l'abbiamo trangugiato.
25Нехай не скажуть в серцї своїм: От, того й ми бажали! Не дай їм сказати: ми його заїли!
26Sieno svergognati e confusi tutti quanti Quelli che si rallegrano del mio male; Sieno vestiti di vergogna e di vituperio Quelli che si magnificano contro a me.
26Нехай повстидаються і осоромляться всї, хто втїшається з мого нещастя! Нехай окриються ганьбою і соромом ті, що вихваляються проти мене.
27Cantino, e rallegrinsi Quelli che hanno buona affezione alla mia giustizia; E dicano del continuo: Magnificato sia il Signore, Che vuole la pace del suo servitore.
27Нехай радуються і веселяться ті, що любуються правдою моєю, і най завсїди кажуть: Великий Господь, що любується спокоєм слуги свого.
28E la mia lingua risonerà la tua giustizia E la tua laude, tuttodì.
28І язик мій звіщати ме про справедливість твою, про хвалу твою цїлий день.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.