Psalms 106
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Hallelujah! Give thanks to the LORD, for He is good; His loving devotion endures forever.
1Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
2Who can describe the mighty acts of the LORD or fully proclaim His praise?
2Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
3Blessed are those who uphold justice, who practice righteousness at all times.
3Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
4Remember me, O LORD, in Your favor to Your people; visit me with Your salvation,
4Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
5that I may see the prosperity of Your chosen ones, and rejoice in the gladness of Your nation, and give glory with Your inheritance.
5Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
6We have sinned like our fathers; we have done wrong and acted wickedly.
6Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
7Our fathers in Egypt did not grasp Your wonders or remember Your abundant kindness; but they rebelled by the sea, there at the Red Sea.
7Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
8Yet He saved them for the sake of His name, to make His power known.
8Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
9He rebuked the Red Sea, and it dried up; He led them through the depths as through a desert.
9І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
10He saved them from the hand that hated them; He redeemed them from the hand of the enemy.
10І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
11The waters covered their foes; not one of them remained.
11Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
12Then they believed His promises and sang His praise.
12Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
13Yet they soon forgot His works and failed to wait for His counsel.
13Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
14They craved intensely in the wilderness and tested God in the desert.
14Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
15So He granted their request, but sent a wasting disease upon them.
15Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
16In the camp they envied Moses, as well as Aaron, the holy one of the LORD.
16І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
17The earth opened up and swallowed Dathan; it covered the assembly of Abiram.
17Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
18Then fire blazed through their company; flames consumed the wicked.
18І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
19At Horeb they made a calf and worshiped a molten image.
19Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
20They exchanged their Glory for the image of a grass-eating ox.
20І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
21They forgot God their Savior, who did great things in Egypt,
21Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
22wondrous works in the land of Ham, and awesome deeds by the Red Sea.
22Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
23So He said He would destroy them— had not Moses His chosen one stood before Him in the breach to divert His wrath from destroying them.
23Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
24They despised the pleasant land; they did not believe His promise.
24Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
25They grumbled in their tents and did not listen to the voice of the LORD.
25Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
26So He raised His hand and swore to cast them down in the wilderness,
26Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
27to disperse their offspring among the nations and scatter them throughout the lands.
27І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
28They yoked themselves to Baal of Peor and ate sacrifices offered to lifeless gods.
28Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
29So they provoked the LORD to anger with their deeds, and a plague broke out among them.
29Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
30But Phinehas stood and intervened, and the plague was restrained.
30Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
31It was credited to him as righteousness for endless generations to come.
31І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
32At the waters of Meribah they angered the LORD, and trouble came to Moses because of them.
32Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
33For they rebelled against His Spirit, and Moses spoke rashly with his lips.
33Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
34They did not destroy the peoples as the LORD had commanded them,
34Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
35but they mingled with the nations and adopted their customs.
35Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
36They worshiped their idols, which became a snare to them.
36Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
37They sacrificed their sons and their daughters to demons.
37Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
38They shed innocent blood— the blood of their sons and daughters, whom they sacrificed to the idols of Canaan, and the land was polluted with blood.
38Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
39They defiled themselves by their actions and prostituted themselves by their deeds.
39І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
40So the anger of the LORD burned against His people, and He abhorred His own inheritance.
40Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і зʼогидїло йому наслїддє його;
41He delivered them into the hand of the nations, and those who hated them ruled over them.
41Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
42Their enemies oppressed them, and subdued them under their hand.
42Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
43Many times He rescued them, but they were bent on rebellion and sank down in their iniquity.
43Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
44Nevertheless He heard their cry; He took note of their distress.
44Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
45And He remembered His covenant with them, and relented by the abundance of His loving devotion.
45І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
46He made them objects of compassion to all who held them captive.
46І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
47Save us, O LORD our God, and gather us from the nations, that we may give thanks to Your holy name, that we may glory in Your praise.
47Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
48Blessed be the LORD, the God of Israel, from everlasting to everlasting. Let all the people say, “Amen!” Hallelujah!
no verse 48 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.