Salmos 69
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Salve-me, ó Deus, pois as águas subiram até o meu pescoço!
1Проводиреві хора: На Шошанїм. Давидова. Спаси мене, Боже, бо повідь займає душу мою!
2Afundo em lama profunda, onde não há onde firmar os pés. Entrei em águas profundas, onde as correntezas me encobrem.
2Загруз я в глибокому болотї і нема в йому дна; попав на глибину, і бистрінь заливає мене.
3Estou exausto de tanto clamar. Minha garganta está seca. Meus olhos fraquejam de tanto procurar pelo meu Deus.
3Я знемігся від поклику, гортань моя висохла; втомились очі мої, визираючи Бога мого.
4Aqueles que me odeiam sem motivo são mais numerosos que os cabelos da minha cabeça. Aqueles que querem me destruir, sendo meus inimigos injustamente, são poderosos. Tenho que restituir o que não roubei.
4Більше ненавидящих мене безвинно, як волосся на голові в мене; потужні мої губителї, що без причини ворогують на мене; чого я не загарбав, те мусїв я дати.
5Ó Deus, o Senhor conhece a minha insensatez. Meus pecados não estão escondidos do Senhor.
5Ти, Боже знаєш мій нерозум, і провини мої не закриті перед тобою.
6Não deixe que aqueles que esperam no Senhor sejam envergonhados por minha causa, Senhor DEUS dos Exércitos. Não deixe que aqueles que buscam o Senhor sejam desonrados por minha causa, ó Deus de Israel.
6Не дай же через мене осоромитись тим, що вповають на тебе, Господи, Боже сил небесних! Не дай осоромитись через мене тим, що шукають тебе, Боже Ізраїля!
7Pois, por sua causa, tenho suportado afrontas. A vergonha cobriu o meu rosto.
7Бо за тебе терплю зневагу, і сором покрив лице моє!
8Tornei-me um estranho para os meus irmãos, um estrangeiro para os filhos da minha mãe.
8Чужим став я братам моїм, і чужинцем синам матері моєї.
9Pois o zelo pela sua casa me consome. As afrontas daqueles que o afrontam caíram sobre mim.
9Бо ревність для дому твого ізсушила мене, і зневага тих, що тебе зневажають, впала на мене.
10Quando chorei e jejuei, isso se tornou em afronta para mim.
10Коли я плакав і душа віддалась посту, то й те було менї в наругу.
11Quando fiz de pano de saco a minha roupa, tornei-me motivo de zombaria para eles.
11Надїв я волосїнницю, і стався їм приповідкою.
12Aqueles que se sentam à porta da cidade falam de mim. Eu sou a canção dos bêbados.
12Сидячі у воротах мають помовку про мене; складають піснї на підпитку.
13Mas, quanto a mim, a minha oração é ao SENHOR, num tempo aceitável. Ó Deus, na abundância do seu amor leal, responda-me com a verdade da sua salvação.
13Я ж, Господи, — молитва моя до тебе, в час благоволення твого. Боже, по великостї милосердя твого вислухай мене, по правдї спасення твого!
14Livre-me da lama, e não me deixe afundar. Que eu seja liberto daqueles que me odeiam, e das águas profundas.
14Витягни мене з болота, не дай менї потонути! Дай менї вирятуватись від ненавидників моїх, і з глибинї вод.
15Não deixe que as correntezas das águas me encubram, nem deixe que as profundezas me engulam. Não deixe que a cova feche a sua boca sobre mim.
15Бистрінь водяна нехай не затопить мене, і глибінь не проковтне мене, й яма роззявлена нехай не затулить челюстей своїх.
16Responda-me, SENHOR, pois o seu amor leal é bom. Segundo a multidão das suas ternas misericórdias, volte-se para mim.
16Вислухай мене, Господи, велика бо твоя милість; поглянь на мене по великостї милосердя твого.
17Não esconda o seu rosto do seu servo, pois estou em angústia. Responda-me depressa!
17І не одвертай лиця твого від слуги твого, я бо в тїснотї; вислухай мене скоро!
18Aproxime-se da minha alma e resgate-a. Livre-me por causa dos meus inimigos.
18Приближися до душі моєї, вирятуй її; спаси її задля ворогів моїх!
19O Senhor conhece a minha afronta, a minha vergonha e a minha desonra. Todos os meus adversários estão diante do Senhor.
19Ти знаєш мою наругу, і зневагу мою, і сором мій; всї гнобителї мої перед тобою.
20A afronta partiu o meu coração, e estou cheio de tristeza. Procurei por alguém que tivesse pena, mas não houve ninguém; por consoladores, mas não encontrei nenhum.
20Від наруги серце мов розбилось, я став вельми нужденний; ждав я милосердя, не дождався, і потїшителїв, та не знайшов нїкого.
21Também me deram veneno por comida. Na minha sede, deram-me vinagre para beber.
21До страви моєї вкинули вони жовч, а прагнущого оцтом мене напували.
22Que a mesa diante deles se torne um laço. Que se torne uma retribuição e uma armadilha.
22Стіл їх нехай буде сїттю перед ними, і що на благо людям, нехай на петлю їм обернеться.
23Que os seus olhos escureçam, para que não possam ver. Que as suas costas fiquem continuamente curvadas.
23Нехай в очах їм почорнїє, щоб не бачили сьвіта, і литки їх нехай їм завсїди трясуться.
24Derrame sobre eles a sua indignação. Que o furor da sua ira os alcance.
24Висип на них ярость твою, і поломя гнїву твого нехай обгорне їх!
25Que a habitação deles fique desolada. Que ninguém habite em suas tendas.
25Спустошеннє нехай спаде на оселю їх; в наметах їх щоб не осталось нї одного живого!
26Pois eles perseguem aquele a quem o Senhor feriu. Eles falam da dor daqueles a quem o Senhor afligiu.
26Вони бо знущаються над тим, кого ти покарав, втїшаються болями ранених твоїх.
27Acrescente crime sobre crime a eles. Não deixe que eles entrem na sua justiça.
27Полїчи їм неправду їх до неправди, і не дай їм увійти в правду твою.
28Que eles sejam apagados do livro da vida, e não sejam inscritos com os justos.
28Нехай вичеркнуться з книги живих, і не будуть записані вкупі з праведними!
29Mas eu estou em dor e angústia. Que a sua salvação, ó Deus, me proteja.
29Я ж бідний і горе менї; спасеннє твоє, Боже, нехай вислобонить мене!
30Louvarei o nome de Deus com uma canção, e o engrandecerei com ações de graças.
30Буду прославляти імя Боже піснями, величати його хвалою.
31Isso agradará mais ao SENHOR do que um boi, ou um touro com chifres e cascos.
31Буде се любійше Господеві над бики, над теля рогате з росколеними ратицями.
32Os humildes viram isso e se alegram. Vocês que buscam a Deus, que o seu coração viva.
32Побачать впокорені, вони звеселяться; ви, що шукаєте Бога, нехай оживе серце ваше!
33Pois o SENHOR ouve os necessitados, e não despreza o seu povo cativo.
33Господь бо слухає бідних, і не одвертаєсь від попавших в неволю.
34Que os céus e a terra o louvem; os mares, e tudo o que neles se move!
34Да восхвалять його небеса і земля, моря і все, що там живе-кишить.
35Pois Deus salvará Sião, e construirá as cidades de Judá. Eles se estabelecerão lá, e a possuirão.
35Бог бо спасе Сиона, і збудує городи Юдейські; і мати муть там оселю і займаньщину.
36Os filhos também dos seus servos a herdarão. Aqueles que amam o seu nome habitarão nela.
36І потомство слуг його мати ме наслїддє; і хто любить імя його, жити ме там.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.