Salmos 139
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1SENHOR, tu me sondaste, e me conheces.
1Проводиреві хора; псальма Давидова. Господи! Ти розглянув мене, і пізнав.
2Tu conheces o meu sentar e o meu levantar. De longe percebes os meus pensamentos.
2Ти знаєш, коли я сяду, і коли встану; ти з далека розумієш думки мої.
3Tu esquadrinhas o meu caminho e o meu deitar, e conheces intimamente todos os meus caminhos.
3Ти бачиш стежку мою і місце відпочинку, і всї дороги мої знаєш.
4Pois não há uma só palavra na minha língua, mas eis que, SENHOR, tu a conheces totalmente.
4Бо ще нема слова на язику в мене, а вже ти Господи, добре все знаєш.
5Tu me cercas por trás e pela frente. Colocaste a tua mão sobre mim.
5З заду і з переду обступив мене! і руку свою положив на мене.
6Este conhecimento está além de mim. É tão elevado. Não consigo alcançá-lo.
6Розуміннє, надто — дивне, надто високе для мене, не здолїю збагнути його.
7Para onde eu poderia ir, fugindo do teu Espírito? Ou para onde eu poderia fugir da tua presença?
7Куди йти менї перед духом твоїм, куди втекти менї від лиця твого?
8Se eu subir aos céus, tu lá estás. Se eu fizer a minha cama no Seol, eis que tu lá estás!
8Зійшов би я на небо, — ти там єси; спочив би я під землею, і там ти єси.
9Se eu tomar as asas da alvorada, e habitar nas extremidades do mar,
9Взяв би я крила в зорі ранньої, та й на самому краю моря осївся,
10mesmo ali a tua mão me guiará, e a tua mão direita me segurará.
10І туди б рука твоя провела мене, і правиця твоя попала.
11Se eu disser: “Certamente as trevas me encobrirão. A luz ao meu redor se tornará noite”,
11І сказав би я: Тьма таки покриє мене, то й в ночі стане сьвітло кругом мене.
12mesmo as trevas não se escondem de ti, mas a noite brilha como o dia. As trevas são como a luz para ti.
12І тьма не затьмить перед тобою, і ніч яснїє як день; тьма — одно що сьвітло.
13Pois tu formaste o meu ser mais íntimo. Tu me teceste no ventre da minha mãe.
13Ти сотворив внутро моє; ти зложив мене в утробі матері моєї.
14Eu te darei graças, pois fui feito de modo assombroso e maravilhoso. As tuas obras são maravilhosas. A minha alma sabe muito bem disso.
14Прославляю тебе за те, що дав снагу менї предивну. Дїла твої чудесні, душа моя добре се знає.
15A minha estrutura não estava escondida de ti, quando eu era feito em segredo, tecido nas profundezas da terra.
15Не були втаєні костї мої перед тобою, коли в тайнї постав я, як тая грудка в долїшнїх місцях землї штучно зложена.
16Os teus olhos viram o meu corpo. No teu livro foram todos escritos, os dias que foram ordenados para mim, quando ainda não havia nenhum deles.
16Очі твої бачили зародок мій, і в книзї твоїй все було записано; минали днї, як костї творились, від часу того, як ще нї одної не було.
17Quão preciosos para mim são os teus pensamentos, ó Deus! Quão vasta é a soma deles!
17Як любі для мене думки твої, Боже! Як велика безлїч їх!
18Se eu os contasse, seriam em maior número do que a areia. Quando acordo, ainda estou contigo.
18Полїчив би, та більше їх, як піску. Пробуджаюсь, і я ще з тобою.
19Quem dera tu, ó Deus, matasses os ímpios. Afastem-se de mim, homens sanguinários!
19О коли б ти, Боже, погубив беззаконника! І ви, людожери, відступіться геть від мене!…
20Pois eles falam contra ti com maldade. Os teus inimigos tomam o teu nome em vão.
20Та ворогів твоїх, що згадують тебе для беззаконня, що за марним ганяють.
21SENHOR, acaso não odeio aqueles que te odeiam? Não me aflijo com os que se levantam contra ti?
21Чи не мати менї ненавистї проти тих, що тебе ненавидять, і не гидитись тими, що проти тебе встали?
22Eu os odeio com ódio perfeito. Eles se tornaram meus inimigos.
22Повною ненавистю ненавиджу їх; вони вороги в мене.
23Sonda-me, ó Deus, e conhece o meu coração. Prova-me, e conhece os meus pensamentos.
23Розглянь мене, Боже, і пізнай серце моє! Випробуй мене, і пізнай думки мої!
24Vê se há em mim algum caminho mau, e guia-me pelo caminho eterno.
24І подивись, чи йду я дорогою труду, і веди мене дорогою вічною.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.