Psalmorum 139
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1In finem. Psalmus David.
1Проводиреві хора; псальма Давидова. Господи! Ти розглянув мене, і пізнав.
2[Eripe me, Domine, ab homine malo; a viro iniquo eripe me.
2Ти знаєш, коли я сяду, і коли встану; ти з далека розумієш думки мої.
3Qui cogitaverunt iniquitates in corde, tota die constituebant prælia.
3Ти бачиш стежку мою і місце відпочинку, і всї дороги мої знаєш.
4Acuerunt linguas suas sicut serpentis; venenum aspidum sub labiis eorum.
4Бо ще нема слова на язику в мене, а вже ти Господи, добре все знаєш.
5Custodi me, Domine, de manu peccatoris, et ab hominibus iniquis eripe me. Qui cogitaverunt supplantare gressus meos:
5З заду і з переду обступив мене! і руку свою положив на мене.
6absconderunt superbi laqueum mihi. Et funes extenderunt in laqueum; juxta iter, scandalum posuerunt mihi.
6Розуміннє, надто — дивне, надто високе для мене, не здолїю збагнути його.
7Dixi Domino: Deus meus es tu; exaudi, Domine, vocem deprecationis meæ.
7Куди йти менї перед духом твоїм, куди втекти менї від лиця твого?
8Domine, Domine, virtus salutis meæ, obumbrasti super caput meum in die belli.
8Зійшов би я на небо, — ти там єси; спочив би я під землею, і там ти єси.
9Ne tradas me, Domine, a desiderio meo peccatori: cogitaverunt contra me; ne derelinquas me, ne forte exaltentur.
9Взяв би я крила в зорі ранньої, та й на самому краю моря осївся,
10Caput circuitus eorum: labor labiorum ipsorum operiet eos.
10І туди б рука твоя провела мене, і правиця твоя попала.
11Cadent super eos carbones; in ignem dejicies eos: in miseriis non subsistent.
11І сказав би я: Тьма таки покриє мене, то й в ночі стане сьвітло кругом мене.
12Vir linguosus non dirigetur in terra; virum injustum mala capient in interitu.
12І тьма не затьмить перед тобою, і ніч яснїє як день; тьма — одно що сьвітло.
13Cognovi quia faciet Dominus judicium inopis, et vindictam pauperum.
13Ти сотворив внутро моє; ти зложив мене в утробі матері моєї.
14Verumtamen justi confitebuntur nomini tuo, et habitabunt recti cum vultu tuo.]
14Прославляю тебе за те, що дав снагу менї предивну. Дїла твої чудесні, душа моя добре се знає.
no verse 15 in this text
15Не були втаєні костї мої перед тобою, коли в тайнї постав я, як тая грудка в долїшнїх місцях землї штучно зложена.
no verse 16 in this text
16Очі твої бачили зародок мій, і в книзї твоїй все було записано; минали днї, як костї творились, від часу того, як ще нї одної не було.
no verse 17 in this text
17Як любі для мене думки твої, Боже! Як велика безлїч їх!
no verse 18 in this text
18Полїчив би, та більше їх, як піску. Пробуджаюсь, і я ще з тобою.
no verse 19 in this text
19О коли б ти, Боже, погубив беззаконника! І ви, людожери, відступіться геть від мене!…
no verse 20 in this text
20Та ворогів твоїх, що згадують тебе для беззаконня, що за марним ганяють.
no verse 21 in this text
21Чи не мати менї ненавистї проти тих, що тебе ненавидять, і не гидитись тими, що проти тебе встали?
no verse 22 in this text
22Повною ненавистю ненавиджу їх; вони вороги в мене.
no verse 23 in this text
23Розглянь мене, Боже, і пізнай серце моє! Випробуй мене, і пізнай думки мої!
no verse 24 in this text
24І подивись, чи йду я дорогою труду, і веди мене дорогою вічною.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.