Psalmorum 50
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1In finem. Psalmus David,
1Асафова псальма. Всемогущий Бог, Господь, прорік і кликнув на землю від сходу сонця до його заходу.
2cum venit ad eum Nathan propheta, quando intravit ad Bethsabee.
2Із Сиона звершеної красоти засияв Бог.
3[Miserere mei, Deus, secundum magnam misericordiam tuam; et secundum multitudinem miserationum tuarum, dele iniquitatem meam.
3Бог наш прийде, і не буде мовчати; перед ним огонь пожираючий, кругом него сильна буря.
4Amplius lava me ab iniquitate mea, et a peccato meo munda me.
4Кличе він небо і землю на суд народу свого:
5Quoniam iniquitatem meam ego cognosco, et peccatum meum contra me est semper.
5Зберіть менї праведних моїх, що над жертвою приняли завіт мій.
6Tibi soli peccavi, et malum coram te feci; ut justificeris in sermonibus tuis, et vincas cum judicaris.
6І небеса звіщають справедливість його; Бог бо сам суддя,
7Ecce enim in iniquitatibus conceptus sum, et in peccatis concepit me mater mea.
7Слухай, народе мій, я буду говорити; Ізраїлю, я буду сьвідчити проти тебе! Я Бог, твій Бог!
8Ecce enim veritatem dilexisti; incerta et occulta sapientiæ tuæ manifestasti mihi.
8Не за жертви твої буду тебе докоряти, нї за жертви всепалення; вони все передо мною.
9Asperges me hyssopo, et mundabor; lavabis me, et super nivem dealbabor.
9Не прийму телят із дому твого, козлів із отар твоїх.
10Auditui meo dabis gaudium et lætitiam, et exsultabunt ossa humiliata.
10Бо моя вся зьвірина в дібровах, зьвірє на тисяч горах.
11Averte faciem tuam a peccatis meis, et omnes iniquitates meas dele.
11Знаю я усе птаство в горах, та й дичина по полях — моя.
12Cor mundum crea in me, Deus, et spiritum rectum innova in visceribus meis.
12Коли б я зголоднїв, нїчого б казати тобі; бо моя вселенна й достатки її.
13Ne projicias me a facie tua, et spiritum sanctum tuum ne auferas a me.
13Хиба ж їм я мясо биків, і пю кров козлячу?
14Redde mihi lætitiam salutaris tui, et spiritu principali confirma me.
14Жертвуй Богу хвалу, і віддай Всевишньому обіти твої!
15Docebo iniquos vias tuas, et impii ad te convertentur.
15І клич мене в день тїсноти; я визволю тебе, і ти прославиш мене.
16Libera me de sanguinibus, Deus, Deus salutis meæ, et exsultabit lingua mea justitiam tuam.
16До грішника ж говорить Бог: Чого ти говориш про устави мої, і носиш в устах твоїх завіт мій?
17Domine, labia mea aperies, et os meum annuntiabit laudem tuam.
17Ти ж зненавидїв докір, і кинув слова мої позад себе.
18Quoniam si voluisses sacrificium, dedissem utique; holocaustis non delectaberis.
18Бачив ти злодїя, то й радо приставав до його, і з перелюбниками ти накладав;
19Sacrificium Deo spiritus contribulatus; cor contritum et humiliatum, Deus, non despicies.
19Губам твоїм дав ти волю до злого, а язиком твоїм ковав зраду.
20Benigne fac, Domine, in bona voluntate tua Sion, ut ædificentur muri Jerusalem.
20Ти сидїв там і виговорював проти брата твого, ти кидав безчесть на сина матері твоєї.
21Tunc acceptabis sacrificium justitiæ, oblationes et holocausta; tunc imponent super altare tuum vitulos.]
21Таке ти творив і я мовчав; ти думав, я рівня тобі. Я покараю тебе, і перед очі твої поставлю гріхи твої.
no verse 22 in this text
22Зрозумійте ж се, ви, що забули Бога, ато зловлю вас, і нїхто не спасе вас.
no verse 23 in this text
23Хто жертвує хвалу, прославляє мене, і хто справляє дорогу, тому дам побачити спасеннє Боже.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.