مزامیر
Chapter 147
Old Persian Version (ترج…
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1هللویاه، زیرا خدای ما را سراییدن نیکو است و دل پسند، و تسبیح خواندن شایسته است!
1Хвалїте Господа! Бо се благо; сьпівайте Богові нашому, бо се любо; пісня похвальна належить ся йому.
2خداوند اورشلیم را بنامی کند و پراکندگان اسرائیل را جمع می‌نماید.
2Господь будує Єрусалима, він збирає прогнаних людей Ізраїля.
3شکسته دلان را شفا می‌دهد و جراحت های ایشان را می‌بندد.
3Він сцїляє розбитих серцем, і завязує рани їх.
4عدد ستارگان را می‌شمارد وجمیع آنها را به نام می‌خواند.
4Він перелїчує безлїч зьвізд, і кожну імям називає.
5خداوند ما بزرگ است و قوت او عظیم و حکمت وی غیرمتناهی.
5Великий наш Владика, і велика його сила; розумінню його нема міри.
6خداوند مسکینان را برمی افرازد و شریران را به زمین می‌اندازد.
6Господь нужденних підносить, а беззаконних принижує до землї.
7خداوند را با تشکر بسرایید. خدای ما را با بربط سرود بخوانید.
7Засьпівайте Господеві похвальну пісню! Сьпівайте псальми Господеві нашому при гуслях!
8که آسمانهارا با ابرها می‌پوشاند و باران را برای زمین مهیامی نماید و گیاه را بر کوهها می‌رویاند.
8Він хмарами покриває небо, і посилає дощ на землю, він ростить траву на горах;
9که بهایم را آذوقه می‌دهد و بچه های غراب را که او رامی خوانند.
9Дає скотинї поживу її, і молодим крукам, що квилять.
10در قوت اسب رغبت ندارد، و ازساقهای انسان راضی نمی باشد.
10Не в силї коня він любується, і не стегна пареня йому до вподоби.
11رضامندی خداوند از ترسندگان وی است و از آنانی که به رحمت وی امیدوارند.
11Господеві любі боячіся його, і хто вповає на милість його.
12‌ای اورشلیم، خداوند را تسبیح بخوان. ای صهیون، خدای خود را حمد بگو.
12Возвісти славу Господеві. Єрусалиме! Хвали, Сионе, Бога твого!
13زیرا که پشت بندهای دروازه هایت را مستحکم کرده وفرزندانت را در اندرونت مبارک فرموده است.
13Він бо укріпив засуви брам твоїх, благословить дїтей твоїх серед тебе;
14که حدود تو را سلامتی می‌دهد و تو را ازمغز گندم سیر می‌گرداند.
14Ставить мир у твоїх границях, насичує тебе плодом пшеницї;
15که کلام خود را برزمین فرستاده است و قول او به زودی هر‌چه تمام تر می‌دود.
15Він посилає слово твоє на землю, і скоро несуться глаголи його;
16که برف را مثل پشم می‌باراند، و ژاله را مثل خاکستر می‌پاشد.
16Дає снїг, як вовну, як попіл, іней розсипає;
17که تگرگ خودرا در قطعه‌ها می‌اندازد؛ و کیست که پیش سرمای او تواند ایستاد؟
17Кидає град грудками; хто встоїть перед його морозом?
18کلام خود را می‌فرستد وآنها را می‌گدازد. باد خویش را می‌وزاند، پس آبها جاری می‌شود.
18Пошле слово своє, і все тане; подує вітром своїм, — шумять води.
19کلام خود را به یعقوب بیان کرده، و فرایض و داوریهای خویش را به اسرائیل.
19Він звіщає слово своє Якову, устави свої і присуди свої Ізраїлю.
20با هیچ امتی چنین نکرده است و داوریهای او را ندانسته‌اند. هللویاه!
20Жадному народові не вдїяв того, і присудів його вони не пізнали. Алилуя!

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.