مزامیر 95
Old Persian Version (ترجمه قدیم)Translation
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1بیایید خداوند را بسراییم و صخره نجات خود را آواز شادمانی دهیم!
1Прийдїте, в радостї засьпіваймо Господеві, з покликом звеселїмось перед скелею спасення нашого!
2به حضور او با حمد نزدیک بشویم! و با مزامیر او راآواز شادمانی دهیم!
2Підем на зустріч йому з хвалою, явимо радість перед ним у псальмах!
3زیرا که یهوه، خدای بزرگ است،
3Бо Господь Бог великий, і великий царь над всїма богами.
4و پادشاه عظیم بر جمیع خدایان. نشیبهای زمین در دست وی است و فرازهای کوهها از آن او.
4В руцї його всї глибинї землї, його ж і гори високі.
5دریا از آن اوست، او آن رابساخت؛ و دستهای وی خشکی را مصور نمود.
5І море його, він сотворив його; й сушу руки його сотворили.
6بیایید عبادت و سجده نماییم و به حضورآفریننده خود خداوند زانو زنیم!
6Прийдїте, поклонїмся йому богомільно, приклонїм колїна наші перед Господом, що сотворив нас!
7زیرا که اوخدای ما است! و ما قوم مرتع و گله دست اومی باشیم! امروز کاش آواز او را میشنیدید!
7Бо він Бог наш, а ми нарід пасовиска його, і стадо руки його. Ой, коли б ви сьогоднї, як почуєте голос його,
8دل خود را سخت مسازید، مثل مریبا، مانند یوم مسا در صحرا.
8Та не стали тверді серцями, як в Мериві, як у день Масси в пустинї!
9چون اجداد شما مرا آزمودند وتجربه کردند و اعمال مرا دیدند.
9Як батьки ваші спокушали, пробували мене, хоч твориво моє бачили.
10چهل سال ازآن قوم محزون بودم و گفتم: «قوم گمراه دل هستند که طرق مرا نشناختند.
10Сорок років був рід той огидою для мене, і я сказав: вони нарід, що блукає серцем, і не пізнали вони доріг моїх,
11پس در غضب خود قسم خوردم، که به آرامی من داخل نخواهند شد.»
11Так що я поклявся в гнїві моїм, що не ввійти їм в упокій мій!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.