Psalms 31
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1(31-1) For the Leader. A Psalm of David. (31-2) In thee, O LORD, have I taken refuge; let me never be ashamed; deliver me in Thy righteousness.
1Проводиреві хора: Псальма Давидова. На тебе вповаю, Господи; не дай менї осоромитись по віки; по твоїй справедливостї спаси мене.
2(31-3) Incline Thine ear unto me, deliver me speedily; be Thou to me a rock of refuge, even a fortress of defence, to save me.
2Нахили до мене ухо твоє, спаси мене скоро! Будь менї баштою, домом оборонним, щоб спасти мене!
3(31-4) For Thou art my rock and my fortress; therefore for Thy name's sake lead me and guide me.
3Ти бо єси скеля моя, башта моя, і задля імени твого веди мене й навчай мене.
4(31-5) Bring me forth out of the net that they have hidden for me; for Thou art my stronghold.
4Виведи мене з сїтки, що тайно заставили її на мене; ти бо єси твердиня моя.
5(31-6) Into Thy hand I commit my spirit; Thou hast redeemed me, O LORD, Thou God of truth.
5В руки твої віддаю духа мого; ти ізбавив мене, Господи, Боже правди!
6(31-7) I hate them that regard lying vanities; but I trust in the LORD.
6Зненавидїв я тих, що вважають на божища нїкчемні; я ж вповав на Господа.
7(31-8) I will be glad and rejoice in Thy lovingkindness; for Thou hast seen mine affliction, Thou hast taken cognizance of the troubles of my soul,
7Зрадїю серцем і звеселюся задля милосердя твого; бачивши горе моє, ти знав тїсноту душі моєї,
8(31-9) And Thou hast not given me over into the hand of the enemy; Thou hast set my feet in a broad place.
8І не віддав мене ворогові в руки, поставив ноги мої на широкому просторі.
9(31-10) Be gracious unto me, O LORD, for I am in distress; mine eye wasteth away with vexation, yea, my soul and my body.
9Змилуйся надо мною, Господи! Бо я в тїснотї; із журби запались очі мої, душа моя і внутро моє.
10(31-11) For my life is spent in sorrow, and my years in sighing; my strength faileth because of mine iniquity, and my bones are wasted away.
10Бо в горю нидїє життє моє, і лїта мої в зітханню; в несправедливостї ізнемоглась сила моя, і костї мої струпішіли.
11(31-12) Because of all mine adversaries I am become a reproach, yea, unto my neighbours exceedingly, and a dread to mine acquaintance; they that see me without flee from me.
11Став я посьміховиском не то що для всїх ворогів моїх, а й надто ще більше для сусїдів моїх, і страшилом для знакомих моїх; хто бачить мене на улицї, той втїкає від мене.
12(31-13) I am forgotten as a dead man out of mind; I am like a useless vessel.
12Забуто мене в серцї, як помершого; став я наче розбита посудина.
13(31-14) For I have heard the whispering of many, terror on every side; while they took counsel together against me, they devised to take away my life.
13Чув бо я брехню від багацько людей — кругом пострах — як всї змовлялись проти мене; вони чигали на життє моє.
14(31-15) But as for me, I have trusted in Thee, O LORD; I have said: 'Thou art my God.'
14Я ж, я вповав на тебе, Господи, я казав: ти єси Бог мій!
15(31-16) My times are in Thy hand; deliver me from the hand of mine enemies, and from them that persecute me.
15Днї мої в руках твоїх; вирятуй мене з рук ворога мого і від гонителїв моїх!
16(31-17) Make Thy face to shine upon Thy servant; save me in Thy lovingkindness.
16Сьвіти лицем твоїм на слугу твого, спаси мене по милостї твоїй!
17(31-18) O LORD, let me not be ashamed, for I have called upon Thee; let the wicked be ashamed, let them be put to silence in the nether-world.
17Господи, не допусти сорому на мене, бо я призвав тебе на поміч! Побий соромом беззаконних, нехай в пеклї нїміють!
18(31-19) Let the lying lips be dumb, which speak arrogantly against the righteous, with pride and contempt.
18Зацїпи уста брехливі, що в гордостї і зневазї верзять мерзоту проти праведника!
19(31-20) Oh how abundant is Thy goodness, which Thou hast laid up for them that fear Thee; which Thou hast wrought for them that take their refuge in Thee, in the sight of the sons of men!
19Як велика доброта твоя, що зберіг єси для боящихся тебе, що явив перед синами людськими людям, що вповають на тебе.
20(31-21) Thou hidest them in the covert of Thy presence from the plottings of man; Thou concealest them in a pavilion from the strife of tongues.
20Ти сховаєш їх у сховку перед лицем твоїм від заговорів людських; ти сховаєш їх у домівцї від язиків сварливих.
21(31-22) Blessed be the LORD; for He hath shown me His wondrous lovingkindness in an entrenched city.
21Благословен Господь! Бо чудно явив він на менї милість свою в оборонному містї.
22(31-23) As for me, I said in my haste: 'I am cut off from before Thine eyes'; nevertheless Thou heardest the voice of my supplications when I cried unto Thee.
22Сказав я, правда, в переляку: Я відлучений від очей твоїх; та все ж таки ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.
23(31-24) O love the LORD, all ye His godly ones; the LORD preserveth the faithful, and plentifully repayeth him that acteth haughtily.
23Полюбіть Господа, всї його праведні! Вірних сохранить Господь, а сповна відплатить тому, хто живе в гординї.
24(31-25) Be strong, and let your heart take courage, all ye that wait for the LORD.
24Будьте сильні і майте в серцї одвагу, ви всї, що вповаєте на Господа.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.