Psalmen 9
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ein Psalm Davids, von der schönen Jugend, vorzusingen. Ich danke dem HERRN von ganzem Herzen und erzähle alle deine Wunder.
1Проводиреві хора: під мутляббен. Псальма Давидова. Славити му Господа всїм серцем моїм; я звіщу про всї чудеса твої.
2Ich freue mich und bin fröhlich in dir und lobe deinen Namen, du Allerhöchster,
2Радуватись і веселитись буду задля тебе і сьпівати хвалу імени твоєму, Всевишний!
3daß du meine Feinde hinter sich getrieben hast; sie sind gefallen und umgekommen vor dir.
3Як вороги мої повернулись назад, і, спотикнувшись, погибли перед лицем твоїм.
4Denn du führest mein Recht und meine Sache aus; du sitzest auf dem Stuhl, ein rechter Richter.
4Ти бо судив мою правду і мою праведну справу: Ти сїв на престолї, суддя справедливий.
5Du schiltst die Heiden und bringst die Gottlosen um; ihren Namen vertilgst du immer und ewiglich.
5Ти погромив народи, знищив безбожника, імя їх затер єси на віки вічні.
6Die Schwerter des Feindes haben ein Ende; die Städte hast du umgekehrt; ihr Gedächtnis ist umgekommen samt ihnen.
6Ох вороже! Конець руїнам на віки — і городи понищив ти; ой пропала їх память.
7Der HERR aber bleibt ewiglich; er hat seinen Stuhl bereitet zum Gericht,
7Але Господь пробуває на віки; він приготовив на суд престол свій.
8und er wird den Erdboden recht richten und die Völker regieren rechtschaffen.
8І він, він судити ме весь сьвіт по правдї, і зробить суд над народами по правотї.
9Und der HERR ist des Armen Schutz, ein Schutz in der Not.
9І буде Господь пристанню пригнетеному, велике прибіжище під час злиднїв.
10Darum hoffen auf dich, die deinen Namen kennen; denn du verlässest nicht, die dich, HERR, suchen.
10І будуть вповати на тебе, хто знає імя твоє; бо ти не опускаєш нїкого, хто шукає тебе, Господи.
11Lobet den HERRN, der zu Zion wohnt; verkündiget unter den Völkern sein Tun!
11Сьпівайте Господу живущому на Сионї, звіщайте між народами дїла його.
12Denn er gedenkt und fragt nach ihrem Blut; er vergißt nicht des Schreiens der Armen.
12Бо коли він слїдить за пролитою кровю, то згадає про них; він не забуває голосїння бідолашних.
13HERR, sei mir gnädig; siehe an mein Elend unter den Feinden, der du mich erhebst aus den Toren des Todes,
13Помилуй мене, Господи, зглянься над недолею моєю від ненавидників моїх, і підніми мене від дверей смертї,
14auf daß ich erzähle all deinen Preis in den Toren der Tochter Zion, daß ich fröhlich sei über deine Hilfe.
14Щоб я ізвістив всю хвалу твою у брамах дочки Сионової; щоб я радувався спасеннєм твоїм.
15Die Heiden sind versunken in der Grube, die sie zugerichtet hatten; ihr Fuß ist gefangen in dem Netz, das sie gestellt hatten.
15Провалились народи в пропасть, що викопали її; зловилась нога їх у сїтях, що заставили їх тайно.
16So erkennt man, daß der HERR Recht schafft. Der Gottlose ist verstrickt in dem Werk seiner Hände. (Zwischenspiel. Sela.)
16Пізнали Господа, він звершив суд; безбожник запутався в дїлах рук своїх.
17Ach daß die Gottlosen müßten zur Hölle gekehrt werden, alle Heiden, die Gottes vergessen!
17Нехай повернуться безбожники в пекло, всї народи, що забувають Бога.
18Denn er wird des Armen nicht so ganz vergessen, und die Hoffnung der Elenden wird nicht verloren sein ewiglich.
18Бо не буде завсїди забутий вбогий, і не пропаде на віки надїя смирних.
19HERR, stehe auf, daß die Menschen nicht Oberhand haben; laß alle Heiden vor dir gerichtet werden!
19Встань, Господи, щоб не взяв верх чоловік; нехай перед лицем твоїм приймуть суд народи.
20Gib ihnen, HERR, einen Meister, daß die Heiden erkennen, daß sie Menschen sind. (Sela.)
20Напусти, Господи, страх на них; нехай знають народи, що вони смертні люде.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.