Psalmen 5

Lutherbibel 1912

Kulish and Puluj Bible (1905)

1Ein Psalm Davids, vorzusingen, für das Erbe. HERR, höre meine Worte, merke auf meine Rede!

1Проводиреві хора: на трубних. Псальма Давидова. Почуй, Господи, слова мої, зглянься на тугу мою.

2Vernimm mein Schreien, mein König und mein Gott; denn ich will vor dir beten.

2Прислухайсь голосу кликання мого, мій царю і Боже, бо до тебе молюся.

3HERR, frühe wollest du meine Stimme hören; frühe will ich mich zu dir schicken und aufmerken.

3Досьвіта почуєш, Господи, мій голос, досьвіта стану перед тобою, і дожидати му.

4Denn du bist nicht ein Gott, dem gottloses Wesen gefällt; wer böse ist, bleibt nicht vor dir.

4Ти бо єси Бог, що не любить беззаконня; перед тобою нема місця для лукавого.

5Die Ruhmredigen bestehen nicht vor deinen Augen; du bist feind allen Übeltätern.

5Не устоять бутні перед очима твоїми; ти ненавидиш усїх, що беззаконствують.

6Du bringst die Lügner um; der HERR hat Greuel an den Blutgierigen und Falschen.

6Ти погубиш людей льживих; кровожадним і лукавим мерзиться Господь.

7Ich aber will in dein Haus gehen auf deine große Güte und anbeten gegen deinen heiligen Tempel in deiner Furcht.

7Я ж по великій милостї твоїй увійду в дім твій і поклонюся в страху твоїм у сьвятому храмі твоєму.

8HERR, leite mich in deiner Gerechtigkeit um meiner Feinde willen; richte deinen Weg vor mir her.

8Веди мене, Господи, правдою твоєю задля ворогів моїх; рівняй передо мною дорогу твою.

9Denn in ihrem Munde ist nichts Gewisses; ihr Inwendiges ist Herzeleid. Ihr Rachen ist ein offenes Grab; denn mit ihren Zungen heucheln sie.

9Бо нема правди в устах їх; серце їх пропасть, пелька в них роззявлений гріб; язики їх льстиві.

10Sprich sie schuldig, Gott, daß sie fallen von ihrem Vornehmen. Stoße sie aus um ihrer großen Übertretungen willen; denn sie sind widerspenstig.

10Суди їх, Боже; нехай вони пропадуть у зрадливих задумах своїх; відкинь їх задля множества переступів їх, бо вони встали проти тебе.

11Laß sich freuen alle, die auf dich trauen; ewiglich laß sie rühmen, denn du beschirmst sie; fröhlich laß sein in dir, die deinen Namen lieben.

11І звеселяться всї, що вповають на тебе; вічно будуть радуватись, і ти будеш заступати їх; і будуть прославляти тебе люблячі імя твоє.

12Denn du, HERR, segnest die Gerechten; du krönest sie mit Gnade wie mit einem Schild.

12Бо ти благословляєш праведника, Господи, і благоволеннєм, як щитом, покриваєш його.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.