Psalmen 2
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Warum toben die Heiden, und die Völker reden so vergeblich?
1Чого ворушаться народи, і люде промишляють про нїкчемне?
2Die Könige der Erde lehnen sich auf, und die Herren ratschlagen miteinander wider den HERRN und seinen Gesalbten:
2Піднімаються царі землї, і князї радять раду проти Господа й проти Помазанця його:
3“Lasset uns zerreißen ihre Bande und von uns werfen ihre Seile!”
3Розорвім пута і скиньмо з себе посторонки їх!
4Aber der im Himmel wohnt, lacht ihrer, und der Herr spottet ihrer.
4Господь, що сидить на небесах, сьміється, і ругається над ними.
5Er wird einst mit ihnen reden in seinem Zorn, und mit seinem Grimm wird er sie schrecken.
5Тодї промовить до них у гнїві своїм і яростю своєю перелякає їх.
6“Aber ich habe meinen König eingesetzt auf meinem heiligen Berg Zion.”
6Се ж я помазав царя мого над Сионом, сьвятою горою моєю,
7Ich will von der Weisheit predigen, daß der HERR zu mir gesagt hat: “Du bist mein Sohn, heute habe ich dich gezeuget:
7Ізвіщу проповідь, що сказав Господь до мене: Ти син мій, нинї зродив я тебе.
8heische von mir, so will ich dir Heiden zum Erbe geben und der Welt Enden zum Eigentum.
8Проси в мене, й дам тобі народи в наслїддє, а кінцї сьвіта у владїннє.
9Du sollst sie mit einem eisernen Zepter zerschlagen; wie Töpfe sollst du sie zerschmeißen.”
9Жезлом зелїзним розібєш їх, як череповину потрощиш їх.
10So lasset euch nun weisen, ihr Könige, und lasset euch züchtigen, ihr Richter auf Erden!
10Зрозумійте ж се, царі, й одумайтесь, усї суддї землї.
11Dient dem HERRN mit Furcht und freut euch mit Zittern!
11Служіть Господеві зо страхом, і радуйтеся з дрожаннєм.
12Küßt den Sohn, daß er nicht zürne und ihr umkommt auf dem Wege; denn sein Zorn wird bald entbrennen. Aber wohl allen, die auf ihn trauen!
12Прославляйте Сина, щоб не прогнївився, а вам щоб не погибнути на дорозї вашій, бо скоро загориться гнїв його. Блаженні всї, що надїються на його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.