Psalmen 81

Lutherbibel 1912

Kulish and Puluj Bible (1905)

1Auf der Gittith, vorzusingen, Asaphs. Singet fröhlich Gott, der unsre Stärke ist; jauchzt dem Gott Jakobs!

1Проводиреві хора: На Гіттейських гуслях. Асафова. Торжествуйте перед Богом, нашою твердинею! Торжествуйте перед Богом Якова!

2Hebet an mit Psalmen und gebet her die Pauken, liebliche Harfen mit Psalter!

2Засьпівайте псальму, вдарте у тимпани, заграйте на гуслях милозвучних і вкупі на псалтирі.

3Blaset im Neumond die Posaune, in unserm Fest der Laubhütten!

3Гукнїть трубою, як новий місяць настане, під повню його, в день празника нашого!

4Denn solches ist die Weise in Israel und ein Recht des Gottes Jakobs.

4Бо такий закон для Ізраїля, і така заповідь Бога Якового.

5Solche hat er zum Zeugnis gesetzt unter Joseph, da sie aus Ägyptenland zogen und fremde Sprache gehört hatten,

5Постановив се як сьвідченнє для Йосифа, коли він ійшов проти землї Египту, де я чув мову і не зрозумів її.

6da ich ihre Schulter von der Last entledigt hatte und ihre Hände der Körbe los wurden.

6Я скинув тягарь з плечий його, руки його визволились від коша.

7Da du mich in der Not anriefst, half ich dir aus; ich erhörte dich, da dich das Wetter überfiel, und versuchte dich am Haderwasser. (Sela.)

7В бідї кликав ти мене, і я вислобонив тебе; я озвавсь до тебе із громової хмари; я пробував тебе над водами Мериви.

8Höre, mein Volk, ich will unter dir zeugen; Israel, du sollst mich hören,

8Слухай, народе мій, і я дам сьвідченнє тобі; Ізраїлю, ох коли б ти послухав мене!

9daß unter dir kein anderer Gott sei und du keinen fremden Gott anbetest.

9Нехай не буде в тебе чужого Бога, і щоб ти не кланявся перед чужоземнїм богом.

10Ich bin der HERR, dein Gott, der dich aus Ägyptenland geführt hat: Tue deinen Mund weit auf, laß mich ihn füllen!

10Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з землї Египту; відчини уста твої, і я наповню їх.

11Aber mein Volk gehorcht nicht meiner Stimme, und Israel will mich nicht.

11Та народ мій не послухав голосу мого, і не покорився менї Ізраїль.

12So habe ich sie gelassen in ihres Herzens Dünkel, daß sie wandeln nach ihrem Rat.

12І я покинув їх на волю запеклого серця їх. Нехай ходять собі своїм робом.

13Wollte mein Volk mir gehorsam sein und Israel auf meinem Wege gehen,

13Ой, коли б то народ мій та послухав мене, коли б Ізраїль, було, ходив дорогами моїми!

14so wollte ich ihre Feinde bald dämpfen und meine Hand über ihre Widersacher wenden,

14Скоро покорив би я ворогів їх, і проти гнобителїв їх обернув би руку мою.

15und denen, die den HERRN hassen, müßte es wider sie fehlen; ihre Zeit aber würde ewiglich währen,

15Ненавидники Господа покорили б ся йому, піддобруючись, а будучність була б їх на віки.

16und ich würde sie mit dem besten Weizen speisen und mit Honig aus dem Felsen sättigen.

16І хлїбом пшеничним кормив би їх, і медом із скелї ситив би тебе.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.