Psalmen 88
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ein Psalmlied der Kinder Korah, vorzusingen, von der Schwachheit der Elenden. Eine Unterweisung Hemans, des Esrahiten. HERR, Gott, mein Heiland, ich schreie Tag und Nacht vor dir.
1Пісня, псальма, для синів Корея; проводиреві хора, під Махалят Леанот; на науку; від Емана Езрагітського. Господи, Боже мій спасителю! В день і в ночі благаю тебе.
2Laß mein Gebet vor dich kommen; neige deine Ohren zu meinem Geschrei.
2Нехай дійде до тебе молитва моя! Приклони ухо твоє до мого благання!
3Denn meine Seele ist voll Jammers, und mein Leben ist nahe dem Tode.
3Бо душа моя сита від муки, і життє моє близько коло пропастї підземної.
4Ich bin geachtet gleich denen, die in die Grube fahren; ich bin ein Mann, der keine Hilfe hat.
4Залїчено мене до тих, що йти мають в домовину; я став як чоловік, що сили не має;
5Ich liege unter den Toten verlassen wie die Erschlagenen, die im Grabe liegen, deren du nicht mehr gedenkst und die von deiner Hand abgesondert sind.
5Моє місце між мерцями, я наче ті вбиті, що лежать в домовинї, про котрих ти не згадуєш більше, і котрі далеко від руки твоєї.
6Du hast mich in die Grube hinuntergelegt, in die Finsternis und in die Tiefe.
6Ти кинув мене в глибоку яму, в тьму, в безодню.
7Dein Grimm drückt mich; du drängst mich mit allen deinen Fluten. (Sela.)
7Гнїв твій лежить тягарем на менї, всїма филями твоїми ти звалив мене.
8Meine Freunde hast du ferne von mir getan; du hast mich ihnen zum Greuel gemacht. Ich liege gefangen und kann nicht herauskommen.
8Ти віддалив знакомих моїх від мене, зробив мене огидою для них; я в неволї і не можу вийти з неї.
9Meine Gestalt ist jämmerlich vor Elend. HERR, ich rufe dich an täglich; ich breite meine Hände aus zu dir.
9Очі мої знемоглись від горя; до тебе, Господи, кликав я що дня, до тебе простирав руки мої.
10Wirst du denn unter den Toten Wunder tun, oder werden die Verstorbenen aufstehen und dir danken? (Sela.)
10Хиба на мерцях сотвориш чудо? Хиба померші встануть і прославлять тебе?
11Wird man in Gräbern erzählen deine Güte, und deine Treue im Verderben?
11Хиба звіщати муть милість твою в могилї, в місцї зотлїння вірність твою?
12Mögen denn deine Wunder in der Finsternis erkannt werden oder deine Gerechtigkeit in dem Lande, da man nichts gedenkt?
12Хиба пізнають в темряві чудеса твої і справедливість твою в землї забуття?
13Aber ich schreie zu dir, HERR, und mein Gebet kommt frühe vor dich.
13Я ж, Господи, благаю тебе, і вранцї зустрічає тебе молитва моя.
14Warum verstößest du, HERR, meine Seele und verbirgst dein Antlitz vor mir?
14Чого, Господи, покидаєш душу мою, одвертаєш лице твоє від мене?
15Ich bin elend und ohnmächtig, daß ich so verstoßen bin; ich leide deine Schrecken, daß ich fast verzage.
15Почавши з малку, горюю я й занепадаю; переносючи страшні допусти твої, вже здеревенїв я.
16Dein Grimm geht über mich; dein Schrecken drückt mich.
16Поломя гнїву твого пронеслось надо мною, страшні допусти твої знищили мене.
17Sie umgeben mich täglich wie Wasser und umringen mich miteinander.
17Обгортали мене, як води, цїлий день, всї вони обступили мене.
18Du machst, daß meine Freunde und Nächsten und meine Verwandten sich ferne von mir halten um solches Elends willen.
18Віддалив єси від мене друга й товариша; моїх знакомих. — Темрява.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.