Psalmaro 88
Londona Biblio (Esperanto, 1910)Translation
Londona Biblio (Esperanto, 1910)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ho Eternulo, Dio de mia savo! Tage kaj nokte mi krias antaŭ Vi.
1Пісня, псальма, для синів Корея; проводиреві хора, під Махалят Леанот; на науку; від Емана Езрагітського. Господи, Боже мій спасителю! В день і в ночі благаю тебе.
2Mia preĝo venu antaŭ Vian vizaĝon; Klinu Vian orelon al mia ploro.
2Нехай дійде до тебе молитва моя! Приклони ухо твоє до мого благання!
3Ĉar mia animo trosatiĝis de malbonoj Kaj mia vivo atingis Ŝeolon.
3Бо душа моя сита від муки, і життє моє близько коло пропастї підземної.
4Mi similiĝis al la forirantoj en la tombon; Mi fariĝis kiel viro sen fortoj,
4Залїчено мене до тих, що йти мають в домовину; я став як чоловік, що сили не має;
5Etendita inter mortintoj; Kiel mortigitoj, kuŝantaj en la tombo, Kiujn Vi jam ne rememoras Kaj kiuj estas forigitaj for de Via mano.
5Моє місце між мерцями, я наче ті вбиті, що лежать в домовинї, про котрих ти не згадуєш більше, і котрі далеко від руки твоєї.
6Vi metis min en la plej profundan foson, En mallumon, en abismon.
6Ти кинув мене в глибоку яму, в тьму, в безодню.
7Pezas sur mi Via furiozo, Kaj per ĉiuj Viaj ondoj Vi min premas. Sela.
7Гнїв твій лежить тягарем на менї, всїма филями твоїми ти звалив мене.
8Vi malproksimigis de mi miajn konatojn, Vi faris min abomenaĵo por ili; Mi estas enŝlosita, kaj mi ne povas eliri.
8Ти віддалив знакомих моїх від мене, зробив мене огидою для них; я в неволї і не можу вийти з неї.
9Mia okulo mallumiĝis de malĝojo; Mi vokas Vin, ho Eternulo, ĉiutage, Mi etendas al Vi miajn manojn.
9Очі мої знемоглись від горя; до тебе, Господи, кликав я що дня, до тебе простирав руки мої.
10Ĉu por mortintoj Vi faros miraklojn? Ĉu malvivuloj leviĝos kaj gloros Vin? Sela.
10Хиба на мерцях сотвориш чудо? Хиба померші встануть і прославлять тебе?
11Ĉu en la tombo estos rakontata Via boneco, Kaj fidindeco en la abismo?
11Хиба звіщати муть милість твою в могилї, в місцї зотлїння вірність твою?
12Ĉu en la mallumo estos konataj Viaj mirakloj, Kaj Via justeco en la lando de forgeso?
12Хиба пізнають в темряві чудеса твої і справедливість твою в землї забуття?
13Sed mi vokas al Vi, ho Eternulo, Kaj matene mia preĝo Vin renkontas.
13Я ж, Господи, благаю тебе, і вранцї зустрічає тебе молитва моя.
14Kial, ho Eternulo, Vi forpuŝas mian animon? Kial Vi kaŝas Vian vizaĝon de mi?
14Чого, Господи, покидаєш душу мою, одвертаєш лице твоє від мене?
15Mi estas mizera kaj senforta detempe de la juneco; Mi portas Viajn terurojn, mi konsumiĝas.
15Почавши з малку, горюю я й занепадаю; переносючи страшні допусти твої, вже здеревенїв я.
16Venis sur min Via furiozo, Viaj timigoj min dispremas.
16Поломя гнїву твого пронеслось надо мною, страшні допусти твої знищили мене.
17Ili ĉirkaŭas min, kiel akvo, ĉiutage; Ili tute min ĉirkaŭsieĝas.
17Обгортали мене, як води, цїлий день, всї вони обступили мене.
18Vi malproksimigis de mi amanton kaj amikon; Miaj konatoj estas en mallumo.
18Віддалив єси від мене друга й товариша; моїх знакомих. — Темрява.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.